1 Мудрість собі будинок збудувала | і витесала сім стовпів до нього.
2 Забила свої жертви, вина свого налила | і стіл свій теж приготувала.
3 Послала своїх служниць, щоб оповістити, | по щонайвищих закутках у місті:
4 Хто простодушний, нехай сюди заверне, | безумному ж вона сказала:
5 “Ходіте, мій хліб їжте, | і вино, що я приготувала, пийте;
6 киньте безумство - й житимете, | ходіть дорогою розуму.”
7 Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, | а сором - хто докоряє грішникові.
8 Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; | докоряй мудрому, - він тебе полюбить.
9 Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; | навчи праведника, і він знання побільшить.
10 Початок мудрости - острах Господній; | спізнання Всесвятого - розум.
11 Бо мною продовжиться вік твій, | роки життя твого причиняться.
12 Коли ти мудрий, мудрий для себе; | коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того.
13 Дурнота - пустотлива, | недбала, не відає нічого.
14 Сидить біля дверей свого будинку, | на троні, на висотах у місті,
15 щоб кликати перехожих; | що дорогою собі простують.
16 “Хто невіглас, нехай сюди заверне”, | а безумному вона каже:
17 “Вода украдена солодка, | і смачний хліб схований!”
18 А він і не знає, що там тіні | і що її гості в самій глибині Шеолу.