Переклад Івана Хоменка, Приповідки - Розділ 22 читає Ігор Козлов



Соломонові приповідки (продовження) 1-16; притчі мудрих 17-29; і гл. гл. 23-24

1 Добре ім'я ліпше, ніж великі багатства, | а доброзичливість - ніж срібло та золото.
2 Багач і бідний стрічаються: | Господь створив їх обидвох.
3 Обачний бачить лихо, й ховається, | а легковажні йдуть далі - й зазнають кари,
4 Нагорода за покору - острах Господній, | багатство, слава й життя.
5 В лукавого глоди та сильця на дорозі; | хто береже душу свою, той від них далекий.
6 Наставляй малого на добру путь, | - навіть як постаріється, не зверне з неї.
7 Над бідними багач панує; | боржник - рабом у позичальника.
8 Хто сіє кривду - пожне лихо | і бич його гніву поб'є його.
9 Доброзичливий буде благословенний, | бо він дає бідному з свого хліба.
10 Прожени насмішника геть, і незгода відійде, | і втихомиряться спори та зневаги.
11 Господь любить чисте серце, | хто має на устах у себе ласку, тому цар другом.
12 Господні очі зберігають того, хто науку має; | слова ж зрадливого він у ніщо обертає.
13 Ледащо каже: “Он лев надворі, | посеред вулиці мене вб'є.”
14 Уста чужих жінок - глибока яма; | на кого Господь прогнівався, той туди впаде.
15 Дурнота впилася дитині в серце, | але навчальна різка прожене її геть від неї.
16 Убогого гнітити - його збагачувати, | багатому давати - робити його бідним.
17 Прихили вухо та слухай слова мудрих, | приверни твоє серце, щоб їх збагнути,
18 бо приємно буде, коли їх ховатимеш у собі; | нехай разом установляться на устах у тебе.
19 Щоб у Господі було твоє довір'я, | я об'явлю їх тобі нині, - власне тобі.
20 Чи я тобі не писав тричі | про раду та науку,
21 щоб ти спізнав певність слів правдивих, | щоб ти вмів відповісти тим, які тебе посилають?
22 Не грабуй убогого тому, що він убогий, | і не натискай злиденного при брамі.
23 Господь бо боронитиме їхні справи | і забере життя в тих, що їх ограбують.
24 З гнівливим не дружися, | з гарячим не заводься,
25 щоб не навчився й сам стежок їхніх, | щоб не поклав петлю на свою душу.
26 Не будь як ті, що зобов'язуються, | що за довги ручаться;
27 як не матимеш чим заплатити, | чому б він мав твою постіль брати від тебе?
28 Не пересувай межі древньої, | що твої батьки провели.
29 Чи ти бачив спритного у своїй роботі? | Такий стоятиме перед царями, | він не буде на послугах у темних.