1 Не хвалися завтрішнім днем, | бо не знаєш, що день може вродити.
2 Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста, | чужий хто-небудь, - а не твої губи.
3 Важке каміння, тяжкий пісок, | - та гнів дурного обидвоє переважить.
4 Жорстока - лютість, гнів - бурхливий, | та проти заздрощів хто встоїться?
5 Ліпше відвертий докір, | ніж любов прихована.
6 Рани від люблячого - щирі, | а поцілунки ворога - зрадливі.
7 Хто ситий, топче й крижку меду; | голодному й гірке - солодке.
8 Як пташка, що гніздо кидає, | так чоловік, що батьківщину кинув.
9 Олія й пахощі веселять серце, | так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.
10 Не покидай ні свого, ні батьківського друга, | ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя. | Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.
11 Мій сину, будь розумний і радуй моє серце, | щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.
12 Обачний бачить лихо й ховається, | а легковажні йдуть далі - й зазнають кари.
13 Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився; | замість чужих візьми з нього заставу.
14 Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос, | про того думають, що він його проклинає.
15 Постійне капання в дощову погоду | і сварлива жінка - одне на одного схожі.
16 Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер, | або набрати олії в руку.
17 Залізо гострить залізо, | а чоловік обточується в товаристві з другим.
18 Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї, | хто ходить коло свого пана, той у славі буде.
19 Як у воді обличчя обличчю відповідає, | так серце людини людині.
20 Шеол і Аваддон ніколи не насичуються, | так само ненаситні очі людські.
21 Що горно на срібло й на золото горнило, | те на людину уста, які її хвалять.
22 Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі, | - його дурнота від нього не відступить.
23 Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю, | і добре дбай про твої стада,
24 багатство бо не вічне; | чи ж багатство з роду до роду переходить?
25 Як сіно скошене й пробивається отава, | і на горах траву збирають,
26 ягнята будуть тобі на одежу, | козли - ціна на поле,
27 буде доволі молока козячого - тобі на їжу, | твоїй сім'ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.