1 Пророцтво, що бачив пророк Авакум.
2 Докіль, о Господи, буду взивати - і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство - і не рятуєш?
3 Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.
4 Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.
5 Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.
6 Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать.
7 Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич.
8 Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.
9 Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців.
10 Він і з царів кепкує, князі - то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх.
11 Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!
12 Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.
13 Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?
14 Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.
15 Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.
16 Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.
17 Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?