Переклад Івана Хоменка, Приповідки - Розділ 13 читає Ігор Козлов



Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення.
2 Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників - насильство.
3 Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель
4 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься.
5 Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно.
6 Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба.
7 Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий.
8 Викуп життя людини - її багатство; | бідний же загроженим не почувається.
9 Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне.
10 Гордість доводить до сварки, | а мудрість із тими, хто слухає пораду.
11 Майно, швидко нажите, пропадає; | а хто збирає поволі, той багатіє.
12 Відсунута надія - мука серця; | а здійснене бажання - дерево життя.
13 Хто словом нехтує, сам собі шкодить; | хто ж заповідь шанує, той матиме заплату.
14 Наука мудрого - джерело життя, | щоб спастися від сітей смерти.
15 Добрий розум приносить ласку, | дорога ж віроломних шорстка.
16 Кожен розумний чинить розважно, | а дурний виставляє дурноту напоказ.
17 Злий посланець у біду кидає, | а вірний вістун лікує.
18 Злидні та сором, хто науку відкидає; | а хто приймає напоумлення, той у пошані.
19 Як здійсниться бажання, душа радіє; | від зла відвертатись - то для дурних осоружно.
20 Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; | а хто приятелює з дурним, - той зледачіє.
21 Грішних переслідує нещастя, | а добро - нагорода праведним.
22 Добрий свою спадщину онукам залишає, | а майно грішника для праведника бережеться.
23 Цілина бідних родить багато збіжжя; | за браком правосуддя не один гине.
24 Хто щадить різки, ненавидить сина; | хто ж його любить, той завчасу карає.
25 Праведний їсть собі досхочу, | а живіт злих терпітиме нестачу.