Новий переклад УБТ Рафаїла Турконяка (1997-2007) - переклад Біблії Українського Біблійного Товариства. Модуль містить повний переклад 1997 року, який здійснила група під керівництвом Рафаїла Турконяка. Містить окрім Старого та Нового Заповітів так звані другоканоничні книги (1,2,3 Маккавеїв, Варух, 2 та 3 Ездра, Юдит, Премудрість, Сирах, Товит). У цій версії Старий Заповіт перекладений з грецької мови, з Септуагинти. До кінця 2007 року очікується вихід другого варіанту, де Старий Заповіт буде перекладений з давньоєврейського оригіналу.
Біблія українською мовою, переклад Рафаїла Турконяка у форматі htm
Праця над перекладом Святого Письма
Праця над перекладом Святого Письма з доручення бл. пам. Блаженнішого Патріярха Йосифа (Сліпого) почалася у 1975 р. До бл. пам. Патріярха Йосифа свого часу звернулися були деякі з наших Владик в діяспорі з проханням, щоб виготовити переклад Святого Письма з грецького тексту септуаґінти – перекладу 70-х, який одержав свою назву з того, що над ним працювало 70 (точніше 72) перекладачі – євреї в ІІІ ст. до Христа, оскільки в існуючих перекладах, які були з єврейського тексту, важко а то й неможливо знайти тексти, які читаються підчас літургічних відправ, особливо на вечірнях в неділі і празниках впродовж року. У своїм письмі бл. пам. Патріярх Йосиф просив виготовити переклад Старого і Нового Завітів зі словянського тексту. Працю над Новим Завітом почато зразу в тому ж 1975 р., одначе припинено бо вважалося доцільним порівняти текст з грецьким оригіналом, щоб побачити наскільки словянський оригінал відрізняється від критичного грецького тексту. Вміжчасі придбано на мікрофільмі текст Острозької Біблії і вважалося кращим уживати текст виготовлений на Українських Землях, радше ніж Синодальний текст виготовлений Російською Православною Церквою.
Коли у 1992 р. Українське Біблійне Товариство звернулося з проханням виготовити новий переклад Українською мовою, це було можливо скоро здійснити, оскільки вже такий переклад існував, тільки треба було додати відмітки, що вказували, які тексти слідять за критичним виданням, а які за словянською церковною традицією.
Прохання бл. пам. Патріярха Йосифа мати переклад виконаний з церковно- словянського тексту не закинено, але рівночасно провадиться праця над критичним виданням Острозької Біблії з українським перекладом, яка виходить окремими книгами. До тепер підготовлено до друку за словянським каноном всі книги до 1Книги Ездри.
Четвертий – новий переклад Біблії українською мовою.
Зразу після відновлення праці Українського Біблійного Товариства в червні 1991 року перед Товариством повстало питання виготовлення нового перекладу Святого Письма. До цього часу в українській мові зроблено три переклади: 1- Пантелеймона Куліша, що вийшов після його смерті в 1903 р. у Відні, в якому деякі книги переклали Іван Нечуй-Левицький та Іван Полюй; 2- проф. Івана Огієнка (пізніше митр. Іларіон) здійснений в 20–30-х роках цього ХХ ст.; 3- о. Івана Хоменка виданий 1963 р.
Всі ці переклади мають спільним те, що в них Старий Завіт перекладеней з єврейського оригіналу і залежно від того, ким були друковані, мають різні канони, значить ріний перелік книг включених до Старого і Нового Завітів. Канони Нового Завіту однаковий в усіх виданнях. В Старому Завіті натомість є різниці. У виданнях Пантелеймона Куліша та Івана Огієнка, оскільки вони були друковані за допомогою Біблійного Товариства, покладено в основу канон без второканонічних книг, а у виданні о. Хоменка покладено ті второканонічні книгі, які приймаються в Римокатолицькій Церкві.
Мова Перекладів
Зразу впадає в вічі, що всі до тепер виконані переклади Старого Завіту, зроблено з єврейської мови. Одначе з цього виринає не мала трудність. Традиційний і міродайний текст в усіх Східних Церквах був переклад на грецьку мову прозваний 70-х, який був здійснений за єврейським переданням приблизно в третьому столітті до Христа в Александрії. Він був зроблений євреями для євреїв, які вже не розуміли єврейської мови і користувалися грецькою мовою. Оскільки від самих початків Християнства ввесь тодішний світ, що знаходився в границях Римської Імперії послуговувався грецькою мовою, разом з розповсюдженням християнства розповсюджувався і грецький текст Старого Завіту. Тут також треба зазначити, що до появи християн, грецький текст 70-х був дуже шанований євреями, які його вживали у своїх богослужбах. З розповсюдженням християнства цей текст втратив у євреїв своє високе становище і були різні намагання його справити самими євреями. Остаточно євреї цей, ними зроблений грецький пере- клад, відкинули і його надалі вживали лише християни.
В Церкві Римокатолицького обряду натомість від четвертого століття, від коли св. Єронім зробив новий переклад Святого Письма на латинську мову, в основу перекладу покладено не грецький, а єврейський текст. Одначе вже сам св. Єронім завважив, що є великі розходження між єврейським і грецьким текстом і тому для літургічного вжитку він оставив латинський переклад грецького тексту псальмів, а до Старого Завіту він включив новий переклад, здійснений ним з єврейського. Критичні видання Vulgata (Вульґата) – латинського тексту Старого Завіту до нині паралельно подають латинський переклад єврейського і грецького тексту Книги Псальмів.
І так від четвертого століття одна лиш Церква Римокатолицького обряду почала вживати єврейський переклад Святого Письма, а всі Східні Церкви послуговувалися й надалі грецьким текстом Старого Завіту і перекладами здійсненими з грецького тексту 70-х.
З приходом християнства на Україну до нас прийшов і грецький текст Старого Завіту, який поступово перекладено на церковнословянську мову і перший повний текст появився з видрукованням Острозької Біблії в 1581 р. Причини чому саме в українській мові появлялися переклади з єврейської мови в основному можна пояснити тим, що за знанням тих часів коли переклади здійснено, вважалося, що оригінальний текст це виключно текст писаний єврейською мовою, а грецький переклад є вторинний текст, до якого вкралися додатки і справки, яких немає в єврейському оригіналі. Оскільки Біблійне Товариство, яке помагало при виданні тексту Пателеймона Куліша та Івана Огієнка мало рішаюче слово, який текст треба вжити до перекладу, і які книги входять до Старого Завіту, тому ці два переклади були зроблені з єврейської а не з грецької мови і без второканонічних книг. Оскільки в Церкві Римокатолицького обряду зде- більша панували такі самі погляди відносно грецького тексту, то й в основу перекладу о. Івана Хоменка покладено також єврейський текст, з тією відмінністю, що додано деякі второканонічні книги.
Таке негативне ставлення до старовинного грецького тексту 70-х змінила знахідка звоїв старовинних єврейських текстів в Кумран, які в багатьох випадках дають перевагу грецьким текстам, а не єврейським. Тепер загальна настанова така, що грецький текст це переклад, який має своє право на існування. Тому останнім часом Загальна Управа Світого Біблійного Товариства, до складу якого входить Українське Біблійне Товариство, рішила, що у випадках де грецький текст впродовж століть був вживаний як основний текст, тоді в таких випадках до перекладу Святого Письма можна вжити грецький текст для здійснення перекладу Старого Завіту.
Оскільки в нас грецький текст Старого Завіту лежить в основі наших цер- ковнословянських перекладів наше Українське Біблійне Товариство рішило скористатися можливістю виготовити цей четвертий повний переклад вже не з єврейської мови а з грецької мови. Члени Українського Біблійного Товариства вважали за відповідне скорше видати повний переклад Святого Письма з грецької мови, тому що по нинішний день в нас такого перекладу ще немає, а вже є три переклади з єврейского тексту в уживанні віруючих.
Грецький текст Старого Завіту.
В основу цього четвертого повного перекладу Святого Письма покладено грецький текст опрацьований науковцями Німецького Університету в G?tingen (Ґитінґен), які працють від 1917 р. над критичним виданням всіх книг грецького тексту Святого Письма Старого Завіту. По нинішний день їхнім трудом видано Пятикнижжя Мойсея (Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзаконня), деякі з історичних книг (Езра, Неемія, Товит, Юдит, Естер, 1Макавеїв 2Макавеїв 3Макавеїв) частина поетичних і повчальних книг (Йов, Псальми, Мудрість Соломона, Сирах) і також майже всі пророчі книги (Єремія, Плач Єремії, Варух, Єзекиїл, Йосія, Йоіл, Амос, Авдій, Йона, Міхея, Наум, Аввакум, Софонія, Ангей, Захарія, Малахія).
Тексти для всіх інших книг взято з грецького тексту 70-х, який видав Alfred Ralfs. Це науково порівняльне видання складене на підставі трьох найстарших списків: B (Codex Vaticanus), S (Codex Synaiticus), A (Codex Alexandrinus). Воно появилося в німецькому місті G?tingen в 1935 р. і відтак було неодноразово перевидане.
У випадках де основні джерела подають паралельно два різні варіянти однієї книги вживано той варіянт до складу якого входить кодекс А (Codex Alexandrinus). Можна поставити питання чому якраз вибрано тексти Александрійського Кодексу. На це відповідь не складна. Такий вибір зроблено на основі текстів, якими користалися вчені при перекладі Острозької Біблії виданої в 1581 р. В основі цього перекладу лежить грецький текст з родини А (Codex Alexandrinus), тому вважалося доцільним зберегти тяглість з нашою давньою церковнословянською традицією у випадках, де треба було робити вибір між двома паралельними грецькими текстами тієї ж книги.
Грецький текст Нового Завіту.
В основу перекладу Нового Завіту покладено загально прийнятий науковцями грецький критичний текст виготовлений науковцями Німецької вітки Біблійного Товариства з Штутґарду Nestle-Alland. Для перекладу вживано текст поміщений в 26 виданні.
При перекладі вживано виключно критичний текст без заміток. Оскільки вважалося бажаним зберегти певну тяглість між новим перекладом та загально вживаним церковним текстом, у випадках де текст, поміщений в цер- ковнословянських книгах знаходиться у варіянтах поміщених в замітках під критичним текстом, такий текст подано в перекладі, одначе його виділено [квадратними] дужками, щоб належно відділити від критичного тексту.
Канон
Канон це список книг, які входять до Складу Старого і Нового Завітів. Канон різний в різних виданнях Святого Письма. В усіх виданнях, які в нас дотепер появлялися, книги поміщено або за каноном Біблійного Товариства, який виключав всі второканонічні книги (= Куліш, Огієнко), або за каноном Церкви Римокатолицького Обряду (=Хоменко). В цьому четвертому виданні вживається словянський Канон, який включає второканонічні книги (Товит, Юдит, 1Макавеїв, 2Макавеїв, Мудрости, Сираха, Варуха, Лист Єремії), поміщені в виданні о. Хоменка, а відсутні в інших виданнях, а також додаються 3Книга Езри і 3Книга Макавеїв, які не поміщенні в ніякім з попередних видань Старого Завіту. Від канону грецького тексту 70-х словянський канон відрізняється тим, що має 3Книгу Езри, яка відсутня в грецьких кодексах, і одночасно в словянському тексті немає 4Книги Макавеїв, яка знаходиться в списках грецького тексту 70-х. Також Лист Єремії долучений до книги Пророка Варуха. В додатку у словянському каноні відсутні Псалми Соломона.
В цім виданні вважалося за доцільне притриматися порядку канону поданого в Острозькій Біблії, і тому 3Книга Езри слідує зразу після 2Книги Езри, а не покладена після 3Книги Макавеїв, так як це знаходимо в пізніших словянських виданнях Святого Письма.
Нижче подаємо порівняльну таблицю єврейського, грецького, словянського канонів, та списки книг, які поміщені в трьох попередніх виданнях: Куліша, Огієнка та Хоменка. Число перед кожною книгою вказує на порядок книг в поодинокій традиції чи виданню в порівнанню до словянського канона.
Поділ Тексту на глави і стихи.
Оскільки існують різні системи поділу Старого Завіту на глави і стихи, що спричиняє не малий клопіт для тих, хто бажає шукати відповідні тексти у різних виданнях, для збереження тяглості держимося загально вживаного поділу церков- нословянських видань. В Острозькій Біблії знаходимо лишень поділи на глави, тому вважається доцільним додержуватися поділу на глави і стихи, які вжито в церковнословянському виданні Біблії видрукованої в СПетербурзі в 1916 р., і знову перевиданім в останніх роках Біблійним Товариством, оскільки цей поділ вживаний в літургічних текстах Православних і Греко-Католицької Церков, і полегшить пошуки за текстом.
Інші поділи наміряємо також відмітити в тексті так, щоб це не перескаджало при читанні тексту Святого Письма, а також улегшило знайти відповідні місця в інших виданнях Святого Письма, які користаються іншими поділами на глави і стихи.
Критичне видання Університету G?tingen подає всі існуючі поділи, які в більшій часті є зміщення стихів на одне або й два числа. Вийнятком в цьому є книга Псальмів де в грецькій традиції 9 і 10 псальми злучені разом, як 9 псалом, а інші зміщені на одне число, так що 10 грецький є 11 єврейським до 146 псалма. 147 єврейський псамом у грецькій традиції є 146 і 147 і відтак числа знову собі відповідають.
Другим поважнішим вийнятком є книга пророка Єремії. Словянська традиція в цьому випадку слідує за єврейським поділом, але вживає грецький текст. Тут подаємо відмінності поодиноких традицій – грецької та єврейської: грецький поділ = єврейський поділ грецький поділ = єврейський поділ
Цей Текст
Перш усього бажаю зазначити, що при виготовленні цього перекладу не було наміру його подати літературно виправленим. Це є перший переклад – основний початковий робочий текст, який відтак подається до літературної редакції мовознавцям, та представникам всіх Церков, які є членами Українського Біблійного Товариства, до розгляду, щоб вони могли подати свої завваги і побажання, які в міру можливості будуть враховані. Основною вимогою було, щоб це був якнайточніше можливий переклад з грецького тексту, який відтак буде переданий мовознавцям до поправи, і тоді після всіх змін знову буде провірений, щодо своєї вірності грецькому оригіналу. І прохається це мати на увазі при читанні цього перекладу.
Заключення
Цей четвертий новий переклад, який після остаточного перегляду при Божій помочі мав появитися в двотисячному році заходами відновленого Українського Біблійного Товариства, становить собою новий етап в історії перекладів Святого Письма на Україні і для українського народу, бо це перший раз в історії нашого народу, що появиться переклад тексту Старого Завіту не з єврейського, а з грецького тексту 70-х.
Це також перший раз, що українською мовою появляться всі книги Старого Завіту поміщені у словянському каноні і за йому властивим порядком. На весні 1997 р. друком появився Проект тексту Нового Завіту, який розіслано всім церквам – членам Українського Біблійного Товариства. Текст Ново Завіту під цю пору вже остаточно справлено і він появиться в друку в осені 2000 р. В осені 1997 року також повністю завершено переклад Старого Завіту, який під цю пору знаходиться в руках мовознавців, і відтак знову буде провірений щодо вірності тексту. Вневдовзі почнемо остаточну поправку Старого Завіту, який появиться за нашими передбаченнями приблизно за 3–4 роки.
