головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр


Аудіо Біблія Українською мовою з субтитрами. Книга премудрості Ісуса сина Сираха розділ 50 слухати онлайн. Відео Біблія, переклад І. Хоменка. Второканонічні книги

50. Первосвященик Симон 1-21; заклик хвалити Господа 22-24; заключення 25-29

1 Симон, син Онії, первосвященик, за життя свого полагодив храм і за днів своїх укріпив святиню.
2 Подвійного муру висоту спорудив він, підмурівок стрімкий в огорожі храму.
3 Водозбір було за днів його висічено - ставок великий, неначе море.
4 Зберегти старавшися свій народ від занепаду, місто укріпив він на випадок облоги.
5 Який же гарний був він, оточений народом, виступивши з-поза святилища завіси!
6 Як рання зоря між хмарами, як місяць у повні,
7 як сонце, що сяє на Всевишнього святиню, як веселка, що виблискує в оболоках слави,
8 як троянди квіт весною, як лілея при джерелах водних, як парость ладан-дерева за літньої пори,
9 як вогонь і куріння в кадильниці, як посуд із кутого злота, оздоблений різним цінним камінням,
10 як та маслина, що плодами рясна, як кипарис, що аж до хмар височіє!
11 Коли він зодягався у шати пишні й вбирав на себе прекрасні оздоби, й до вівтаря священного сходив угору, - то він прикрашав святині огорожу.
12 Коли з рук єреїв він брав частки жертв, стоявши сам при вівтаря вогнищі, оточений навколо вінком братів, неначебто паростками кедрів ливанських, неначебто стовбурами фінікових пальм,
13 усі ж сини Арона у славі своїй, Господні офіри в руках тримаючи, перед сукупною громадою Ізраїля стояли -
14 аж до закінчення служби на вівтарях, щоб прикрасити жертву Всевишньому Вседержителеві,
15 а він простягнув свою руку над чашею й виливав дещо виноградної крови, возливав із неї на вівтаря підніжок для приємного запаху Всевишньому Всецареві.
16 Тоді сини Арона підносили голос, у ковані сурми сурмили, і луна від того далеко розносилась, на спомин перед Всевишнім,
17 тоді й весь народ суцільним чином негайно ниць до землі припадав, воздавши поклоніння Господеві своєму - Вседержителеві, Богові Всевишньому.
18 І співаки звеличували його голосами своїми, і в гомоні потужному той спів був солодкий, -
19 і народ благав Всевишнього Владику, молитву заносив перед Милосердним, аж поки Господня служба тривала і поки не закінчувалось те священодійство.
20 Тоді він сходив униз, свою руку підносив над синів Ізраїля сукупною громадою, устами вирікав благословення Господнє й іменням його возносив славу, -
21 і народ удруге на коліна падав, щоб від Всевишнього благословення прийняти.
22 Тепер же благословіте Бога всесвіту, що чинить усюди великі речі, дні наші збільшує з материнського лона й вчиняє з нами за своїм милосердям.
23 Хай би він дав нам сердечну мудрість серця, хай мир настав би за наших днів - в Ізраїлі на віки вічні!
24 Хай милосердя його з нами вірно перебуває, і хай за днів наших нас він визволить!
25 Двоє народів моїй душі неприємні, третій же навіть і не є народом:
26 ті, що на Сеїр-горі, також філістимляни, ще й дурний народ, що живе в Сихемі.
27 Розумне й розсудливе повчання виписав у книзі цій Ісус, син Сираха, сина Єлеазара, з Єрусалиму, ізливши дощем свого серця мудрість.
28 Щасливий той, хто вправлятиметься в ній, і хто до серця її прийме, - той мудрим стане.
29 Якщо він так учинить, то до всього буде здатний, бо світло Господнє йому стане за стежку.