44. Похвала предкам 1-15; Енох 16; Ной 17-18; Авраам 19-21; Ісаак та Яків 22-23

1 Та й славних мужів похвалімо - батьків наших за родами.
2 Багато слави придав їм Господь: велич свою явив споконвіку.
3 Вони панували у царствах своїх, ще й подвигами були вони славні; розумні своїми порадами, вони пророцтва оповіщали;
4 рядили народом, спомагаючи порадами і маючи розуміння супроти мудрости народу, - а й словом розумним своєї науки;
5 плекали музику й співи, творили писемні повісті.
6 Мужі багаті й могутні, вони в своїх оселях мирно жили.
7 Усіх їх поважали їхні сучасники, і за життя свого вони хвали зазнали.
8 Деякі з них лишили ймення, яке ще й досі з похвалою згадується.
9 Про деяких же з них згадки немає: вони зникнули, наче б не жили ніколи, а й були вони так, мов ніколи не було їх, - а з ними разом і діти їхні.
10 Та ось бо й мужі милосердні, благодіяння яких не забулись:
11 у потомстві їхнім лишиться - вийшла від них добра спадщина;
12 твердо їхнє потомство при союзі стоїть, а завдяки їм - також і їхні діти.
13 Потомство їхнє лишиться повіки, і слава їхня ніколи не померкне.
14 Їхні тіла поховані в мирі, а ймення їхнє живе у родах.
15 Про мудрість їхню повідатимуть народи, а їм похвалу громада звіщатиме.
16 Енох угодив Господеві, тож його перенесено: ось поколінням зразок каяття.
17 З Ноя був досконалий праведник: у час гніву він оновленням став, - із-за нього лишивсь на землі останок, коли ото був потоп учинився.
18 Вічні союзи з ним укладено, щоб усяке тіло потоп не нищив.
19 Авраам - великий батько багатьох народів: ніхто бо йому не дорівняв у славі.
20 Він дотримав закону Всевишнього, і з ним у союз він увійшов: на тілі його встановив він союз той і в випробуваннях виявився вірним.
21 Тим то він і запевнив його клятвою, що в його потомстві всі народи благословляться, що він його розмножить, мов порох земний, що потомство його, наче зорі, вивищить, що дасть йому спадщину від моря й до моря і від Ріки аж до країв землі.
22 Та й Ісаака також він запевнив - заради Авраама, батька його.
23 Благословення для всіх людей і союз він поклав на Якова голову: благами своїми його скріпив ще й дав йому край у спадщину; розподілив його на частини, почленував його на дванадцять поколінь.