1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.
2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.
3 Хто признається, той втрати уникне.
4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.
5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.
6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.
7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий - не вважають на пору.
8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.
9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка - немов утрата.
10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.
11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.
12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.
13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.
14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.
15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, - ну й осоружна ж отака людина!
16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;
17 їдуни мого хліба - язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!
18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!
19 Осоружна людина, недоречна мова - ось таке завжди на устах невігласів.
20 З дурного уст приповідки не приймають, - він бо її не каже своєчасно!
21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.
22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.
23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, - а й зробить собі з нього даремно ворога.
24 Брехня для людини - це ганебна пляма, вона - раз-у-раз на устах невігласів.
25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.
26 Звичка до брехні - нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.
27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік - вельможам довподоби.
28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.
29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.
30 Схована мудрість і скарб незримий - яка з одного і другого користь?
31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.