48. Ілля 1-11; Єлисей 12-16; Єзекія 17-25

1 І з'явивсь Ілля, пророк вогненний, і слово його смолоскипом палало.
2 Він навів на них голод і в ревності своїй їх поменшив.
3 Словом Господнім небо замкнув, а й тричі вогонь із нього звів.
4 Як ти прославивсь, Ілле, чудесами! Хто б похвалився рівністю з тобою?
5 Збудив єси мертвого з смерти і з аду - Всевишнього словом.
6 Ти скинув царів на загибель, прославлених - з їхнього ложа.
7 Ти чув на Синаї докори, на Хориві - вирок відплати.
8 Ти помазав царів на відплату, а й пророків - своїх наступників.
9 Полум'яний вихор вхопив тебе - колісниця з вогненними кіньми.
10 Ти, як написано, погрозами майбутніми гнів гамуватимеш, заки спалахне він: серце батька до сина навертатимеш і покоління відновлюватимеш Якову.
11 Щасливі ті, що тебе бачили й що заснули в любові, бо й ми життям будем жити.
12 Такий був Ілля, вхоплений вихорем, - а й Єлисей його духом сповнився: за життя свого не страхався князів, і ніхто над ним гору взяти не міг.
13 Ніяке слово його не перевищило, - а й по смерті його тіло пророкувало.
14 Він і за життя творив чудеса, - а й при смерті діла його дивні.
15 Та попри все те народ не покаявсь і не відступив від своїх гріхів, - аж поки його не виселено з рідного краю та й не розсіяно по всій землі.
16 Зосталась лиш горстка люду з князем із дому Давида: дехто чинив угодне, а дехто множив гріхи.
17 Єзекія укріпив своє місто і воду провів до нього, пробив залізом скелю й поробив на воду ритви.
18 За днів його рушив Санхериб, та відійшов, Равшака пославши, -той же руку підняв на Сіон і в гордині вихвалявся вельми.
19 Затремтіли серця в них і руки, мов породіллю, схопили їх болі:
20 візвали до Господа, до Милостивого, простягнувши до нього руки, - і Святий швидко з неба їх вислухав та й спас рукою Ісаї.
21 Він ударив на асирійський табір, і винищив їх його ангел.
22 Бо Єзекія чинив Господеві вгодне, і в путях Давида, свого батька, скріпився, - як ото Ісая пророк заповідав, у видіннях своїх великий та вірний.
23 Відступило за днів його сонце, -і цареві життя він продовжив.
24 Він бачив майбутнє духом могутнім і втішав сумних на Сіоні.
25 Аж до вічности об'явив він прийдешнє і приховане, заки воно збулося!