Переклад Івана Хоменка, Книга Псалмів - Псалом 142 читає Ігор Козлов

Псалтир - 142 Псалом читає Микола Козій


(141) Псалмопівець, усіма покинутий, шукає втіхи в молитві

1 Маскіл. Давида, коли він був у печері. Молитва.
2 Я голосом моїм до Господа взиваю, я голосом моїм до Господа молюся.
3 Скаргу мою перед ним виливаю, скруту мою йому я виявляю.
4 Коли тривожиться у мені дух мій, - ти знаєш мою стежку. На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
5 Поглянь праворуч і подивися: нема нікого, хто за мене дбав би; нема куди мені втікати, нема нікого, хто б мною піклувався,
6 До тебе, Господи, взиваю й кажу: Ти моє прибіжище, в землі живих ти - моя доля!
7 Зверни увагу на моє благання, бо я вельми нещасний. Спаси мене від гонителів моїх, сильніші бо від мене.
8 Виведи з в'язниці мою душу, щоб дякувати імені твоєму. Мене обступлять праведники, бо ти добро мені вчиниш.