|
Слухати Книга пророка Єремії розділ 38 сучасний переклад без музики
Слухати Книга пророка Єремії розділ 38 сучасний переклад з текстом
1 І ось Шепатія, син Маттана, Ґедалія, син Пашхура, Юхал, син Шелемії, та Пашхур, син Малкії, почули, як Єремія, звернувшись до всього народу, говорив те, що 2 сказав йому ГОСПОДЬ: Хто залишатиметься в цьому місті, загине від меча, від голоду й від моровиці, а хто вийде з міста і здасться халдеям, той не загине, — його життя буде йому подароване як здобич, — він залишиться живим. 3 Бо так говорить ГОСПОДЬ: Це місто неодмінно буде віддане в руки війська вавилонського царя, який його захопить. 4 Тоді вельможі сказали цареві: Цього чоловіка потрібно покарати на смерть, адже від його промов опускаються руки військових людей, котрі ще залишились у цьому місті, як слабнуть руки і всього народу, коли їм говорять подібні слова. Адже цей чоловік турбується не про добробут цього народу, а, скоріше, про лихо для нього. 5 І цар Седекія відповів: Ось він у ваших руках, і цар не спроможний протидіяти вам у цій справі. 6 Вони схопили Єремію й кинули його у водозбірну яму царського сина Малкії, що була у дворі в’язниці. Єремію туди спустили на мотузках. Оскільки в ямі не було води, а лише болото, то Єремія погруз у тому болоті. 7 Один з євнухів-царедворців, ефіоплянин, на ім’я Евед-Мелех, котрий був на службі в палаці царя, довідався, що Єремію вкинули в яму. В той час коли цар перебував біля Веніямінової Брами, 8 Евед-Мелех вийшов з царського палацу і звернувся до царя з такими словами: 9 Володарю, мій царю, ці люди погано повелися з пророком Єремією, вкинувши його до ями. Адже він там швидко помре з голоду, позаяк у місті вже не залишилось хліба. 10 Тоді цар звелів ефіоплянину Евед-Мелехові, говорячи: Візьми під своє відання тридцять чоловік і витягни пророка Єремію з ями, поки він там не помер. 11 І Евед-Мелех організував людей, пішов у комору царського палацу, назбирав там усякого старого лахміття та зношений одяг і спустив їх на мотузці до Єремії в яму. 12 Тоді ефіоплянин Евед-Мелех заволав до Єремії: Підклади це старе ганчір’я та зношений одяг собі попід пахви з обох боків під мотузки. Єремія так і зробив. 13 Після цього почали тягти Єремію мотузками, й поволі підняли його з ями. Таким чином, Єремія знову опинився у в’язничному дворі під вартою. 14 Цар Седекія наказав привести до нього пророка Єремію, і він зустрівся з ним біля третього входу в ГОСПОДНІЙ Храм. І цар сказав Єремії: Я хочу про щось тебе запитати, але ти не приховуй від мене жодного слова. 15 Єремія відповів Седекії: Якщо я тобі сповіщу правду, то хіба ти не вб’єш мене? І якщо я тобі щось радитиму, ти також мене не послухаєш… 16 Тоді цар Седекія потайки присягнув Єремії, говорячи: Як живий Господь, Який подарував нам життя, що не вб’ю тебе й не віддам тебе в руки тих людей, котрі зазіхають на твоє життя! 17 Після цього Єремія сказав Седекії: Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Саваот, — Бог Ізраїлю: Якщо ти все-таки вийдеш назустріч з можновладцями вавилонського царя, то врятуєш своє життя, і це місто не буде віддане вогню, — залишишся також живим ти і твоя родина. 18 Але якщо ти не вийдеш до можновладців вавилонського царя, місто Єрусалим буде віддане в руки халдеїв, які його спалять вогнем, і ти не врятуєшся від їхніх рук. 19 Тоді цар Седекія сказав до Єремії: Я боюсь Юдеїв, котрі перейшли на бік халдеїв, аби я не був відданий у їхні руки, і щоб вони не глузували наді мною. 20 Однак Єремія запевнив: Тебе не видадуть! Послухай слово ГОСПОДА, яке я тобі передаю, і з тобою буде все добре, — ти залишишся живим. 21 Якщо ж ти відмовишся вийти, то ось що показав мені ГОСПОДЬ: 22 Усіх жінок, котрі залишилися в палаці Юдейського царя, виведуть до можновладців вавилонського царя, й там вони про тебе глузуватимуть, мовляв: Ага! Підмовили, ошукали й перемогли тебе друзі! Коли ж твої ноги загрузли в багнюці, то вони відвернулись від тебе… 23 Отже, всі твої жінки й твої діти будуть відведені до халдеїв. Та й сам ти не врятуєшся з їхніх рук, — ти потрапиш у руки вавилонського царя, а це місто буде спалене вогнем. 24 І сказав Седекія до Єремії: Нехай ніхто не дізнається про цю розмову, бо інакше ти помреш! 25 А якби вельможі все ж дізнались, що я розмовляв з тобою, і вони прийшли до тебе, та сказали тобі: Повідом нам, що ти говорив цареві, й що сказав тобі цар, не приховуй від нас, і ми тебе не вб’ємо! — 26 Тоді ти так маєш їм сказати: Я висловив перед царем своє благання, аби він не повертав мене у дім Йонатана, щоб я там не помер. 27 Так і сталось. Усі можновладці прийшли до Єремії й розпитували його, але він відповів їм точнісінько так, як звелів йому цар. Тож вони мовчки пішли від нього; таким чином та розмова так і залишилась таємницею. 28 Єремія ж залишався у в’язничному дворі під вартою аж до того часу, коли був захоплений Єрусалим. Отже, Єрусалим таки був здобутий ворогами. |