|
Слухати Книга пророка Єремії розділ 32 сучасний переклад без музики
Слухати Книга пророка Єремії розділ 32 сучасний переклад з текстом
1 Слово, яке було від ГОСПОДА до Єремії в десятому році правління Юдейського царя Седекії, тобто вісімнадцятого року правління Навуходоносора. 2 Тоді війська вавилонського царя брали в облогу Єрусалим, а пророк Єремія був ув’язнений у дворі в’язниці, яка знаходилась біля палацу Юдейського царя. 3 Ув’язнив його Юдейський цар Седекія, звинувачуючи: Навіщо ти пророкуєш слова, які нібито говорить ГОСПОДЬ, зокрема: Ось Я віддаю це місто в руки вавилонського царя, і він його захопить. 4 Юдейський цар Седекія також не врятується від руки халдеїв, оскільки неодмінно буде виданий у руки вавилонського царя, і розмовлятиме з ним устами до уст, дивлячись йому в очі. 5 Той відведе Седекію до Вавилону, — й там він залишатиметься, доки Я його не відвідаю, — говорить ГОСПОДЬ. — І навіть якщо воюватиме з халдеями, йому не пощастить… 6 Того часу (ув’язнення) Єремія сказав: Було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту: 7 Ось іде до тебе Ханамеїл, син Шалума, твого дядька, аби тобі запропонувати купити для себе твоє поле, що в Анатоті, адже в тебе на нього законне право спадщини і викупу! 8 Тож прийшов до мене у в’язничний двір Ханамеїл, син мого дядька (двоюрідний брат), як і сказав ГОСПОДЬ, й запропонував мені: Купи, будь ласка, моє поле, що в Анатоті, у Веніяміновому наділі, тому що в тебе законне право спадщини й викупу, тому купи його собі. Тоді я зрозумів, що це Господнє веління, — 9 і я купив поле Ханамеїла, сина мого дядька, що в Анатоті, відваживши йому сімнадцять срібних шеклів. 10 Записавши про це в купчий сувій, я його запечатав у присутності свідків й відважив на вазі срібло. 11 Тоді я взяв купчий сувій-грамоту, що був запечатаний відповідно до закону й правил, а також відкритий сувій. 12 І віддав я купчий сувій-грамоту Барухові, синові Нерія, внукові Махсеї в присутності Ханамеїла, сина мого дядька, а також у присутності свідків, що підписали купчий сувій на очах усіх юдеїв, які були у в’язничному дворі. 13 Після цього в присутності всіх я заповів Барухові такі слова: 14 Так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю: Візьми обидва сувої, — цей купчий сувій-грамоту, запечатаний, а також другий, незапечатаний, — і поклади їх у глиняний посуд, аби зберегти їх надовго. 15 Адже так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Прийде час, і в цій країні знову продаватимуть і купуватимуть доми, поля і виноградники. 16 Після того як я дав купчий сувій-грамоту Барухові, синові Нерія, я молився до ГОСПОДА, говорячи: 17 О, мій Владико ГОСПОДИ! Ти створив небо й землю потужною Твоєю силою і Твоєю простягнутою рукою! Для Тебе немає нічого неможливого. 18 Ти виявляєш милість тисячам, але за провини батьків Ти відплачуєш вже в лоні їхнім дітям, котрі приходять після них. Боже великий та сильний! ГОСПОДЬ Саваот — Твоє Ім’я! 19 Ти величний порадою і потужний у звершеннях. Твої очі відкриті на всі стежки людських дітей, аби віддати кожному за його дорогами (поведінкою), — за плодами його вчинків. 20 Ти Той, Хто звершував ознаки й чудеса в єгипетському краю, і звершуєш їх аж по цей день, — як в Ізраїлі, так і серед інших людей. Ти зробив Своє Ім’я великим, як це є сьогодні. 21 Неймовірними ознаками й чудесами, могутньою силою та простягнутою рукою і у великому страсі Ти вивів з Єгипту Свій народ, Ізраїль. 22 Ти дав їм цей край, про який Ти присягався, що даси їхнім батькам, — землю, що тече молоком і медом. 23 Але коли вони прийшли й заволоділи нею, то перестали слухатись Твого голосу і не чинили за Твоїм Законом. Те, що Ти їм заповідав робити, вони не робили, а тому Ти учинив так, щоб їх спіткало все це лихо. 24 Ось облогові вали обступили місто, щоб його захопити, — незабаром місто буде віддане в руки халдеїв, котрі його оточили, оскільки воно не спроможне втриматись перед мечем, голодом і моровицею. Що Ти сказав, те й сталось, як бачиш Сам. 25 Але ж Ти, Мій Владико ГОСПОДИ, мені сказав: Купи собі поле за срібло й засвідчи це свідками, а в той же час місто майже віддане в руки халдеїв. 26 І було до Єремії ГОСПОДНЄ слово такого змісту: 27 Ось Я — Господь, Бог усякого тіла. Хіба для Мене є щось неможливе? 28 Тому так говорить ГОСПОДЬ: Ось Я видаю це місто в руки халдеїв і в руки вавилонського царя Навуходоносора, — він його захопить. 29 Халдеї, що воюють проти цього міста, увірвуться і спалять це місто вогнем; воно згорить разом з домами, на покрівлях яких кадили ладаном перед Ваалом, а також приносились жертви возливання чужим богам, викликаючи цим Мій гнів. 30 Адже діти Ізраїля і діти Юди вже від юності чинили лише те, що було злом у Моїх очах. Ізраїльтяни постійно розпалювали Мій гнів учинками своїх рук, — говорить ГОСПОДЬ. 31 Це місто викликало Мій гнів і Моє обурення з того часу, як його збудували, й аж до цього дня, так що Я змушений його відкинути від Свого обличчя 32 за все те зло дітей Ізраїля і дітей Юди, яке вони творили самі, їхні царі та їхні можновладці, їхні священики та їхні пророки, громадяни Юдеї та мешканці Єрусалима, аби Мене розгнівити. 33 Вони повернулись до Мене спиною, а не обличчям, хоч Я постійно, з самого ранку, навчав їх, однак вони не слухались, і повчання не сприймали. 34 Вони навіть свої гидкі ідоли поставили в Храмі, який названо Моїм Ім’ям, чим осквернили його. 35 Вони споруджували узвишшя Ваалові в долині синів Гіннома, щоб переводити через вогонь своїх дітей у жертву Молохові, чого Я їм не заповідав, і що Мені не спадало навіть на думку, що можна чинити таку мерзотність, вводячи Юдею в гріх. 36 Тому так сказав ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, щодо цього міста, про яке ти бідкаєшся, мовляв: Віддане воно буде в руки вавилонського царя під меч, голод і моровицю: 37 Я їх (мешканців міста) позбираю з усіх країн, куди Я їх вигнав у Своєму гніві, в Своєму нестримному пориві та великому обуренні, — Я знову поверну їх на це місце, і вони житимуть у безпеці. 38 Тоді вони стануть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом. 39 І дам їм єдине серце, й вкажу єдину дорогу, аби мали завжди переді Мною страх на добро — як вони самі і так і їхні діти після них. 40 Я укладу з ними вічний Заповіт у тому, що вже не відвернуся від них й не перестану чинити їм добро. Я вкладу страх переді Мною у їхнє серце, щоб уже не відступали від Мене. 41 Я тішитимусь ними від усього Свого серця і всієї Моєї душі, роблячи їм добро; Я посаджу їх на цій землі у вірності. 42 Бо так говорить ГОСПОДЬ: Як Я спровадив на цей народ усе це велике нещастя, так само Я сприятиму їхньому добробуту, який Я їм сьогодні обіцяю. 43 І купуватимуть поля у цьому краю, про який ти говориш, мовляв: Він спустошений, оскільки не стало тут ні людей, ні худоби, — до того ж, відданий у руки халдеїв. 44 І будуть купувати поля за срібло, записуючи купчу в сувій-грамоту, який будуть запечатувати у присутності свідків… Це відбуватиметься у Веніяміновому краю і довкола Єрусалима, — в усіх інших містах Юдеї та в гористих місцевостях, — в містах Сефели (долішніх) і в містах південних (Неґева), адже Я поверну полонених, — запевняє ГОСПОДЬ. |