|
Слухати Євангелія від Луки розділ 1 сучасний переклад без музики
Слухати Євагелія від Луки розділ 1 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Новий Заповіт Євангелія від Луки розділ 1 сучасний переклад
2 і як нам передали їх ті, які із самого початку були очевидцями й служителями Слова, 3 то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле, 4 щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився. 5 В дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета. 6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови. 7 Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх. 8 Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом, 9 за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити. 10 А весь народ під час кадіння молився знадвору. 11 І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника. 12 Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх. 13 Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван. 14 І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження. 15 Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. 16 І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога; 17 і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ. 18 І промовив Захарія до ангела: З чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх. 19 У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це. 20 І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу! 21 Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався в храмі. 22 Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим. 23 І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому. 24 А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи: 25 Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми. 26 А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом, 27 до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосип, із дому Давида, а ім’я діви — Марія. 28 І, прийшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками]. 29 Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання. 30 Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. 31 І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. 32 Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида, 33 і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця! 34 І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю? 35 У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим. 36 Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці; 37 тому що жодне слово не буває у Бога безсилим! 38 А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї. 39 Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного. 40 Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету. 41 Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом 42 і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби! 43 І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа? 44 Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі. 45 Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом! 46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа, 47 і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, 48 бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди, 49 бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його, 50 і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його. 51 Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх, 52 скинув сильних з престолів і підняв покірних, 53 голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим. 54 Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість, 55 як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку! 56 Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому. 57 А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина. 58 Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею. 59 Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією. 60 Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном! 61 А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям. 62 Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати. 63 Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися. 64 В ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога. 65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події. 66 Всі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею! 67 Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи: 68 Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ, 69 Він підніс нам ріг спасіння у домі Свого слуги Давида, 70 як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків, 71 що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас, 72 щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт, 73 Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові, 74 щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху 75 служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити. 76 І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу; 77 щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів; 78 аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти, 79 освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, й спрямувати наші ноги на дорогу миру! 80 А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем. |