37. Нещирі приятелі 1-6; дорадники 7-15; різного роду вчені 16-26; поміркованість 27-31

1 Кожен друг каже: «Я теж твій приятель.» Та є ж бо й друг тільки за назвою.
2 Хіба не болить воно болем смертельним, як з друга чи товариша ворог робиться?
3 О думко лукава! Звідкіля взялась ти на те, щоб землю облудою вкрити?
4 Ось товариш радіє, коли друг його в щасті, - коли ж він у скруті, то стає проти нього!
5 Товариш другові ради шлунка допомагає, - а битва настала, то й хапає він зброю!
6 Не забудь про друга, коли бій відбувається, - не губи про нього згадки, у достатках бувши.
7 Кожен дорадник хвалить свою раду, - вже ж є й такий, що радить собі на користь.
8 Супроти дорадника будь обережний: заздалегідь довідайсь, чого йому треба, - він бо дораджує собі на користь, отож щоб не кинув проти тебе жереба,
9 а й щоб не мовив тобі: «Гарну маєш дорогу!» - щоб потім протистати й зорити, що тобі станеться.
10 Не радься того, хто з недовір'ям дивиться на тебе: від заздрісників твоїх крий свої наміри.
11 Не радься жінки про її суперницю, ані боягуза - про воєнну справу, ані крамаря - про справи обміну, ані покупця - про справи продажу, ані заздрісного - про діло вдячности, ані жорстокого - про добродійство, ані ледачого - про будь-яку працю, ані наймита поденного - про закінчення роботи, ані раба лінивого - про труди важкії: у жадній їхній пораді на них не покладайся.
12 Та завжди бувай із мужем благочесним, про якого знаєш, що пильнує він заповіді й що душа його подібна до душі твоєї, і що він, коли впадеш, тобі співчуватиме.
13 Тримайся поради серця свого: для тебе над нього нема нічого вірнішого.
14 Душа бо чоловіка звістить часто краще, ніж сім вартових, що височать на вартівні.
15 Понад усі ж бо речі - до Всевишнього молися, щоб дорогу твою спрямував до правди.
16 Кожному ділу початок - слово: кожній дії передує - порада.
17 Серце править за коріння думок, тож з нього виринають чотири речі:
18 добро і зло, життя і смерть, - а над ними язик завжди володіє.
19 Не один вправний - навчає багатьох, а для себе самого - геть непорадний.
20 Не один мудрагель, із-за слів зненавиджений, позбавиться всякої смачної поживи,
21 бо Господь ласки йому не зізволяє, тож і мудрість у ньому ніяка.
22 Не один є, хто сам для себе мудрий, і плоди його розуму, як він думає, певні.
23 Мудрий муж народ свій навчає, тож плоди його розуму певні.
24 Мудрий муж благословенням сповниться, тож усі, що його бачать, - величають щасливим.
25 Людського життя дні обраховані, але дням Ізраїля числа немає.
26 Мудрий здобуває довір'я в своїм народі, тож імення його повіки житиме.
27 Сину, за життя випробовуй себе самого: зважай, що лихе для тебе, й тому не віддавайся.
28 Не всяка бо річ користь приносить, і не кожному всяка річ довподоби.
29 Не насичуй себе будь-якими ласощами, не накидайся на страви,
30 бож ніяк не здорово - їсти понад міру, і ненасить провадить до важкої недуги.
31 З-за ненажерства численні вже вмерли, хто ж зважає на себе -життя своє продовжає.