Привіт 1-2; ложні вчителі 3-11; подяка за навернення 12-17; зберігання віри 18-20
1
Павло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії,
2
Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.
3
Як я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчання
4
і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру.
5
Ціль же того веління - любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри. 6. Деякі від цього відхилились і попали у пустословство:
7
вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю.
8
А ми знаємо, що закон добрий, коли хтось уживає його за законом,
9
відаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокірних, безбожних, грішників, нечестивих та нечистих, батьковбивців та матеревбивців, душогубців,
10
розпусників, мужоложців, людокрадів, забріханців, кривоприсяжників і для всіх інших, що противляться здоровому навчанню,
11
згідно з Євангелією слави блаженного Бога, яку мені довірено було.
12
Дяку складаю тому, хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо він визнав мене вірним, поставивши на службу;
13
мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві.
14
Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі.
15
Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я - перший.
16
Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя.
17
Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь.
18
Такий наказ тобі я доручаю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою,
19
мавши віру й добре сумління, що його деякі відкинувши, відпали від віри;
20
між ними Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.