головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр


33. Закон Господній 1-6; протилежності в явищах 7-19; господар у хаті 20-33

1 Хто Господа страхається, того лихо не спіткає, бо й від спокуси врятує він його наново.
2 Мудрий не має ненависти до закону, хто ж з ним лицемірить - той мов судно у бурі.
3 Розумний плекає віру в закон: для нього закон - вірогідний вирок.
4 Приготуйся словом, і тебе будуть слухати; зосередься знанням - і тоді відповідай.
5 Серце дурного, мов те колесо в возі, й мов вісь, що обертається - його міркування.
6 Глузливий друг - неначе той огир, який іржить під кожним вершником.
7 Чому воно так: день ліпший від дня, хоч денне світло в році - все від одного сонця?
8 Бо їх розрізнено спізнанням Господнім: він бо встановив усякі пори й свята.
9 Одні серед них він посвятив і звисочив, інші ж учинив будніми днями.
10 А й люди всі - з глини походять, з тої ж землі створено й Адама.
11 У своїм повнознанні Господь розділив їх і різними їхні стани вчинив.
12 З них деяких він благословив і вивищив, інших між ними - освятив і до себе наблизив, а деяких - прокляв, понизив, а й викинув їх із їхнього місця.
13 Так, як і глина в руках ганчаря, що з неї виробляє він за своєю волею, так люди в руках, того, хто створив їх і хто їм воздає за своєю справедливістю.
14 Супроти зла - добро, супроти смерти - життя, тож так і супроти благочесного - грішник.
15 Поглянь же на всі діла Всевишнього: вони всі - до пари, одне проти одного.
16 А я, останній - я, не доспавши, дозбирував за тими, що виноград збирають.
17 За Господнім благословенням, прибув я швидко й, мов винозборець, винотоку наповнив.
18 Зважте ж: я трудивсь не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають.
19 Тож слухайте мене, вельможі народу, - проводарі громади, насторожіть вуха!
20 Синові й жінці, братові й другові, доки живеш - не давай над собою орудувати; а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад.
21 Доки ще живеш і доки духу в тобі - будь-кому себе не видавай на поталу.
22 Ліпше бо, коли в тебе діти попросять, ніж сам би ти в руки дітей своїх заглядав.
23 У всіх своїх ділах будь незалежний і не допускай твоїй славі заплямитись.
24 Коли закінчаться дні життя твого, коли смерть настане, - роздавай свою спадщину.
25 Для осла - паша, палиця і вантаж, для раба - хліб, карність і праця.
26 Застав раба до праці, і матимеш спокій; а звільниш йому руки - він шукатиме волі.
27 Ярмо й посторонок гнуть шию, тож рабові лукавому - колоди й побої.
28 Займи його працею, нехай не дармує: з безділля навчаються багато лихого.
29 Нехай так працює, як йому личить, а коли не слухається - наклади кайдани.
30 Однак не вимагай ні від кого занадто й не роби нічого без здорового глузду.
31 Коли маєш слугу, хай буде - мов ти сам; він бо - кровне твоє надбання.
32 Коли маєш слугу - вважай його за брата, бо й як себе самого, так і його потребуватимеш.
33 Як знущатимешся з нього, і він утече геть від тебе, то - на якій дорозі тоді його шукатимеш?