головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр


18. Бог і людина 1-14; милостиня, подавана з любов'ю 15-18; обачність 19-29; потреба зважати на власні вчинки 30-33

1 Той, що вічно живе, усе разом створив.
2 Лиш один Господь справедливим буде визнаний, і іншого немає крім нього.
3 Той, хто світом керує рухом руки своєї і все підкорює волі своїй, він - володар усього в могутності власній, він - розрізняє святе від несвятого.
4 Він нікого не вповноважив про свої діла розповідати, - та й хто б був спроможний велич його дослідити?
5 Хто міг би обчислити могутність його величі, хто міг би й розповісти про його милосердя?
6 Нічого не можна ні відняти, ні додати, - неможливо дослідити чудеса Господні.
7 Коли людина закінчує, тоді знову починає, а коли вона перестає -тоді й зніяковіє!
8 Що таке людина? Яка користь із неї? В чому добро її і в чому її зло?
9 Число днів людини? Найбільше сто років.
10 Крапля води морської чи зеренце піску - ось так мало років під час цього віку.
11 Тому саме Господь і довготерпеливий з ними, а й ізлив на них своє милосердя.
12 Він бачить і знає, що кончина їх жалюгідна, - тим то й помножив своє прощення.
13 Милість людини - до її ближнього, а Божа милість - до всякого тіла: він докоряє, виховує, навчає і навертає, як пастух своє стадо.
14 Він милує тих, що його повчання приймають і пильно виконують його постанови.
15 Сину, добро чинивши, не до давай докору, ані прикрого слова до кожного подаяння.
16 Ось так, як роса поменшує спеку, так і слово добре - ще краще, ніж дарунок.
17 Чи не бачиш, що слово - над добрий дарунок? Але й те, і те - в благодатного мужа.
18 Дурний безжалісно докоряє, а заздрісного дарунок - виїдає очі.
19 Ще заки говоритимеш - повчися, і лікуйся - перед недугою.
20 Заки судитимеш, себе перевір самого, тож у час кари знайдеш помилування.
21 Перед тим, як занедужаєш, -смирися, а, согрішивши, вияви розкаяння.
22 Хай ніщо не стримує тебе виконати обіт своєчасно, і не чекай аж до смерти, щоб бути оправданим.
23 Заки обітуєшся, приготуй себе, і не будь людина, що спокушує Господа.
24 Пам'ятай про гнів Божий за днів останніх і про час відплати, коли відверне він обличчя.
25 Згадай у час достатків про голоднечу; про злидні та вбозтво - коли ти багатий.
26 Від ранку аж до вечора час проминає - усе перед Господом переходить швидко.
27 Мудра людина в усьому обережна, і за днини гріха - стережеться завинити.
28 Кожен розумний спізнає мудрість, а й тому, хто знайде її, віддає він похвалу.
29 Хто розумний словом, той виявляє вченість: такі бо сіють дощем приповідки влучні.
30 Не ходи слідом за своїми пристрастями і від похотей своїх стримуйся.
31 Коли даси волю душі твоєї забаганкам, то осмішать вони тебе перед ворогами твоїми.
32 Не втішайся життям розкішним - не в'яжи себе з таким товариством.
33 Не допускайся зубожіння, бенкетувавши на позичене, коли сам у гаманці нічого не маєш.