головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр


Зажерливість 1-10; доцільне використання короткого часу 11-19; здобування мудрости 20-27

1 Щасливий муж, у якого на устах нема нечестя, і якого не мучив докір гріхів.
2 Щасливий, кого не винуватить власне сумління, і той, хто своєї надії не втратив.
3 Скнарому серцеві не личить багатство, ані зависливій людині - маєтки.
4 Хто збирає, собі відмовляючи, той збирає набуток для інших, і майном його сторонні будуть розкошувати.
5 Хто недобрий сам до себе - до кого ж добрим він буде? Такий і з власних дібр не зазнає радощів.
6 Немає гіршого, ніж той, хто заздрить собі самому: така бо заплата за злобу його.
7 Коли й чинить він добро, то чинить несвідомо, і наостанку таки злобу свою виявить.
8 Лихий бо той, у кого очі зависні, хто обличчя відвертає, хто людей зневажає.
9 Око скупого не сите тим, що має, - скнарість висушує геть його душу.
10 Лукаве око заздро дивиться на хліб - отож і на власному столі його не має.
11 Мій сину, якщо тільки маєш, добре дбай про себе, а й Господеві чини достойні приносини.
12 Пам'ятай про те, що смерть не забариться і що рішення аду тобі не відкрито.
13 Ще перед кончиною чини добро другові й, скільки спромоги, простягай йому руку й давай.
14 Себе не позбавляй благосної днини, з доброго бажання не пропускай нічого.
15 Невже ти для іншого праці своєї не лишиш, і того, в чім трудився, жеребом не розділиш?
16 Давай і бери - й веселися душею: бо не в аду ж насолоди шукати!
17 Кожне тіло старіється, як і одежа, бо від віку присуджено: смертю помреш.
18 Як лист зелений на дереві рясному: один на землю падає, а другий виростає, - так бо й з родом тілесним та кровним: один умирає, другий народжується.
19 Кожне діло, в якому гнилизна, - щезне, і той, хто його чинить, з ним ізникне.
20 Щасливий муж, який над мудрістю роздумує і здібності розуму свого обмірковує;
21 який розмислює серцем над її дорогами і який над тайнами її розважає.
22 Він слідкував за нею, мов той мисливець, і на її стежках учиняв засідки.
23 Уважно він дивиться крізь її вікно і при її дверях він наслухує.
24 Отаборюється він біля її дому і в її стіни свій кілок забиває.
25 Під її руками своє шатро напинає і мешкає він у житлі щастя.
26 Такий під її опіку дітей своїх поставить і під її гіллям такий спочине.
27 Під її захистом сховається від спеки, а й житиме він у її славі.