1 Суддя мудрий виховує народ свій, правління розумного добре впорядкується.
2 Який суддя народу, такі й його слуги; який правитель міста, такі й усі його мешканці.
3 Цар неосвічений губить народ свій; місто заселюється розумом володарів.
4 Влада над землею в руці Господній, тож корисного правителя покличе він своєчасно.
5 У руці Господній успіх людини, тож на законодавця покладе він його славу.
6 Не гнівайся на ближнього ні за яку кривду - нічого не роби спересердя.
7 Гордість осоружна Господеві й людям, для нього й для них несправедливість - переступ.
8 Владарство від народу до народу переходить несправедливістю, насильством та багатством.
9 Чим пишатися порохові й попелові, якщо нутро його вже за життя розкладається?
10 Довга недуга з лікаря кепкує. Сьогодні цар - а ось узавтра помре він.
11 Вмираючи, людина дістає спадщину: гадів, звірів, черву.
12 Початок гордині людської - відступ від Господа, коли то своїм серцем від Створителя свого відходять.
13 Бо початок гордині являє собою гріх, і хто при ній перебуває, той мерзоту розливає. Тим то Господь на такого насилає несподівані кари й нищить його до кінця.
14 Престоли князівські повалив Господь, а на їхнє місце посадив смиренних.
15 Народи викорінив Господь, а насадив покірних натомість.
16 Господь зруйнував краї поган і знищив їх до самих основ землі.
17 Він вирвав деяких і вигубив ущент, та стер із землі пам'ять про них.
18 Не для людей бо створена гординя, ані лютий гнів для тих, що народилися від жінки.
19 Який рід поважаний? Рід людський. Який рід поважаний? Тих, що Господа страхаються. Який рід гідний погорди? Родонасіння людське. Який рід гідний погорди? Отих, що заповіді порушують.
20 Серед братів провідний з них -ними поважаний, в очах же Господніх - ті, що його страхаються.
21 Початок вивищення - острах Господній, первоначало ж відкинення - впертість та гординя.
22 Чи хтось багатий, чи славний, чи вбогий, а гідне хвали в них - острах Господній.
23 Не слід гордувати бідним, що має розум, і ніяк не личить грішника прославляти.
24 Начальник, суддя, вельможа перебувають у славі, та ніхто з них не більший за того, хто Господа страхається.
25 Мудрому рабові будуть вільні слугувати; той, хто тямущий, не матиме чого нарікати.
26 Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого; не пишайся, коли тобі скрутно.
27 Вартісніший, хто працює і має всього доволі, ніж бродячий хвалько, що й кусня хліба не має.
28 Сину, прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартости.
29 Хто виправдає того, що грішить сам проти себе? Хто прославить того, який життя своє безчестить?
30 Бідного славлять за його знання, а багатого славлять за його багатство.
31 Хто поважаний в убозтві - оскільки більш був би в багатстві? А хто безславний у багатстві - оскільки більш був би у злиднях?