1 Давида.
До тебе, Господи, підношу мою душу,
2 о Боже мій, на тебе покладаюсь, не дай, щоб я осоромивсь! Не дай, щоб вороги мої втішались надо мною!
3 Бо ніхто з тих, що на тебе чекають, не осоромиться. Нехай осоромляться віроломні без причини.
4 Вкажи мені, о Господи, твої дороги, навчи мене, де твої стежки.
5 Напути мене по твоїй правді й навчи мене, бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую ввесь день я.
6 Згадай про твоє милосердя, Господи, і про твою милість, вона бо споконвіку.
7 Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй, з милосердя твого згадай мене, о Господи, доброти твоєї ради.
8 Добрий Господь і праведний, тому й навчає грішників дороги.
9 Напоумлює покірливих на правду і навчає смиренних путі своєї.
10 Усі стежки Господні - милість і правда для тих, що бережуть завіт його і свідоцтва.
11 Імени твого ради, Господи, відпусти гріх мій, бо він великий.
12 Хто він, той чоловік, що Господа боїться? Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати.
13 Сам він зазнає щастя, і рід його успадкує землю.
14 Довірливий Господь до тих, які його бояться, і свій завіт дає їм знати.
15 Очі мої завжди до Господа, він бо звільнить від сіті мої ноги.
16 Зглянься і змилосердься надо мною, бо я самотній і нещасний.
17 Злагідни скорботи мого серця і виведи мене з тісноти моєї.
18 Споглянь на моє горе й на труд мій, і відпусти всі мої гріхи.
19 Глянь, яка безліч ворогів у мене, ненавистю лютою ненавидять мене.
20 Збережи мою душу й спаси мене, щоб я не зазнав ганьби, бо я до тебе прибігаю.
21 Нехай правота й досконалість мене зберігають, на тебе бо, о Господи, надіюсь.
22 Визволь Ізраїля, о Боже, від усіх його скорбот.