1 Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!» Давида. Міхтам.
2 Чи ви по правді творите суд, вельможі? Чи справедливо судите, о сини людські?
3 Таж ви у серці творите несправедливість, ви на землі напоготовлюєте насильства рук ваших.
4 Збилися з дороги нечестиві вже від материнського лона, від утроби неньки пішли неправдомовні манівцями.
5 Отрута у них, немов отрута змія, неначе гаспида глухого, що затуляє вуха,
6 щоб голосу не чути заклиначів, чарівника - знавця чарів.
7 Розторощи, о Боже, їхні зуби у них у пельці; ікли левенят, Господи, вирви.
8 Хай щезнуть, мов вода розлита; як пускають стріли, хай тупими стануть.
9 Хай зникнуть, мов слимак, що зслизає; як викидень жінки, що не бачив сонця.
10 Раніш ніж забуяють, як ті будяки і глоди, хай їх - зелених чи сухих - розмете буря.
11 Зрадіє праведник, коли побачить відплату, скупає свої що на землі судить».
12 І скажуть люди: «Справді для праведника є нагорода, справді є Бог, що на землі судить».