1 Маскіл. Етана. Езрагіта.
2 Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.
3 Я мовив: «Ласка збудована повіки». На небі утвердив ти твою вірність.
4 «Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму:
5 Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую».
6 Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді.
7 Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?
8 Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.
9 Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.
10 Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш.
11 Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоїм раменом ти ворогів твоїх розсіяв.
12 Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту - ти заснував їх.
13 Північ і південь - ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують.
14 Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!
15 Право й справедливість - основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою.
16 Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.
17 Ім'ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.
18 Ти бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш.
19 Бо Господь - щит наш і Святий Ізраїля - цар наш.
20 Колись ти говорив твоїм побожним у видінні: - Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу.
21 Знайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав.
22 Рука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріпляти.
23 Ворог не зможе його обманути, злочинець не буде його гнітити.
24 Його противників я зітру геть із перед нього, розіб'ю тих, що його ненавидять.
25 І моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім'ям ріг його здійметься вгору.
26 Я простягну руку його на море і на ріки - його десницю.
27 Він буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого».
28 А я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями.
29 Повіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний.
30 Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні.
31 Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть,
32 коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати,
33 я різкою їхній проступок покараю й ударами - їхню провину.
34 Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину.
35 Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню.
36 Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди!
37 Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце.
38 Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний.
39 Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого.
40 Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону.
41 Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну.
42 Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам.
43 Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів.
44 Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві.
45 Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю.
46 Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом.
47 Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій?
48 Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських?
49 Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу?
50 Де вони, Господи, днедавні твої ласки?
51 Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, - що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, -
52 що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде!