головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт. Мк Лк Йн Діяння Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр


Переклад Івана Хоменка, Буття - Розділ 21 читає Ігор Козлов

Буття

Ісаак і його відлучення 1-8; Син Агарі 9-16; рятунок їх 17-21; Умова з Авімелехом у Версавії 22-34

1 Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.
2 Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.
3 І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.
4 Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.
5 Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.
6 А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."
7 Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина."
8 Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.
9 Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;
10 тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."
11 Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,
12 але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.
13 Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.
14 Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.
15 Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,
16 сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.
17 Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.
18 Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ."
19 Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.
20 І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,
21 Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.
22 І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.
23 Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."
24 Авраам же відповів: "Я клянусь."
25 Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.
26 На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."
27 Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.
28 Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.
29 Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."
30 А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю."
31 Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.
32 Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.
33 Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного.
34 У краї філістимлян перебував Авраам довго.