|
Слухати Перша книга Царів розділ 19 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Царів розділ 19 сучасний переклад з текстом
1 Ахав розповів Єзавелі все, що Ілля вчинив, а також, як він знищив усіх пророків Ваала. 2 Після того Єзавель направила до Іллі гінця з такими словами: Нехай те чи інше вчинять зі мною боги та ще додадуть, якщо завтра, до цього часу я не покінчу з твоїм життям так само, як ти зробив із життям кожного з них! 3 Ілля злякався, встав і вирушив у дорогу, рятуючи своє життя, й прибув до Вірсавії, що в Юдеї. Залишивши там свого слугу, 4 подався в пустелю. Подолавши відстань шляху одного дня ходьби, він зупинився, сів під кущем ялівцю, і просив собі смерті, говорячи: Вже досить, ГОСПОДИ! Візьми моє життя, адже я не кращий за своїх батьків! 5 Після цього він ліг, і заснув під кущем ялівцю. Але доторкнувся до нього ангел, і сказав йому: Встань, і попоїж! 6 Він оглянувся, і побачив біля голови коржик, спечений на розжареному камені, й глечик з водою. Тож він наївся, напився води, й знову ліг спати. 7 Але ГОСПОДНІЙ ангел прийшов удруге, доторкнувся до нього і сказав: Встань, і ще підкріпись, адже перед тобою далека дорога! 8 Він знову встав, попоїв, напився і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей, аж до Божої гори Хорив. 9 Там він увійшов у печеру і замешкав у ній. І от дійшло до нього ГОСПОДНЄ слово з таким запитанням: Чому ти тут, Ілле? 10 А він відповів: Я дуже страждаю через зневагу до ГОСПОДА Саваота, адже Ізраїльтяни відкинули Твій Заповіт, зруйнували Твої жертовники, а Твоїх пророків знищили мечем, — залишився я один, але й мене шукають, щоб відібрати життя. 11 А той сказав: Вийди й стань перед ГОСПОДОМ на горі. Там проходитиме ГОСПОДЬ. Спочатку перед ГОСПОДОМ пронесеться потужний вітер, — настільки сильний, що руйнуватиме гори й трощитиме скелі, але не у вітрі ГОСПОДЬ. А після вітру буде землетрус, проте й не в землетрусі ГОСПОДЬ… 12 Після землетрусу з’явився вогонь, але й у вогні не було ГОСПОДА. А після вогню подув легенький лагідний вітерець… 13 Так сталося, що коли Ілля його відчув, то закрив своє обличчя власним плащем, вийшов і став біля входу до печери. От тоді знову долинув до нього Голос, що запитав: Чому ти тут, Ілле? 14 А він відповів: Я справді палаю ревністю через зневагу до ГОСПОДА Саваота, адже нащадки Ізраїля відкинули Твій Заповіт, зруйнували Твої жертовники, а Твоїх пророків знищили мечем, — залишився я один, але й на моє життя чигають, щоб його відібрати. 15 Але ГОСПОДЬ сказав йому: Іди, повертайся своєю дорогою через пустелю до Дамаска, а коли туди прийдеш, то помажеш Хазаїла царем над Сирією. 16 А Єгу, сина Німші, помажеш царем над Ізраїлем. Потім помажеш Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, пророком замість себе! 17 Буде так: того, хто врятується від меча Хазаїла, вб’є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того знищить Єлисей. 18 Що ж до Ізраїлю, то Я залишу там сім тисяч тих, котрі не схилили своїх колін перед Ваалом, і уста яких його не цілували. 19 Отже, вирушивши звідти, він знайшов Єлисея, Шафатового сина, який орав дванадцятьма парами волів. Дванадцять упряжок йшли попереду нього, і він, особисто, був за дванадцятою. Тож Ілля підійшов до нього, та накинув на нього свій плащ. 20 Єлисей, негайно залишивши волів, побіг за Іллею і сказав: Дозволь мені лише попрощатись з моїм батьком та моєю матір’ю, а тоді вже піду за тобою! А той відповів йому: Йди, але повертайся, бо що залежало від мене, те я для тебе вчинив. 21 Повернувшись до нього, Єлисей взяв пару волів й приніс їх у жертву, а з ярма й упряжі тих волів розвів вогонь, приготував м’ясо, й роздав людям, які його з’їли. Після цього він устав й пішов за Іллею, та прислуговував йому. |