|
Слухати Перша книга Царів розділ 18 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Царів розділ 18 сучасний переклад з текстом
1 Минуло чимало часу, і на третій рік сталося так, що до Іллі було ГОСПОДНЄ слово такого змісту: Йди й покажись Ахаву, адже Я хочу послати на землю дощ! 2 Тож Ілля пішов, щоб стати перед Ахавом, саме тоді, коли в Самарії лютував страшний голод. 3 Якраз у той час Ахав покликав управителя царського палацу Овдія. Овдій же був дуже богобоязливою людиною. 4 Коли відбувалось таке, що Єзавель знищувала ГОСПОДНІХ пророків, то Овдій зібрав сто пророків і переховував їх, по п’ятдесят чоловік, у печерах, годуючи їх хлібом та водою. 5 Ахав сказав Овдієві: Давай пройдемося по країні; зокрема, оглянемо водні джерела й перевіримо всі потоки, — можливо, десь знайдемо траву, щоб прогодувати коней і мулів, аби нам не довелось нищити худобу. 6 Вони поділили між собою край, аби весь охопити. Однією дорогою пішов сам Ахав, а іншою дорогою пішов Овдій. 7 І коли Овдій прямував своєю дорогою, його зустрів Ілля. Пізнавши його, Овдій впав долілиць і сказав: Невже це справді ти, мій добродію Ілле? 8 А той йому відповів: Так, це я. Іди й скажи своєму володарю: Я зустрів Іллю! 9 Овдій же сказав: Чим я провинився, що ти хочеш видати свого слугу в руки Ахава, аби він мене вбив? 10 Як живий ГОСПОДЬ, Бог твій, немає народу, ані царства, куди ще не посилав людей мій володар, щоб там тебе шукали! А коли йому відповідали, що там тебе немає, то він вимагав від того царства чи народу заприсягнутись, що не знайшли тебе. 11 А тепер ти кажеш йти і повідомити мого володаря, мовляв: Я зустрів Іллю?! 12 Може бути так: щойно я відійду від тебе, як ГОСПОДНІЙ Дух понесе тебе на місце, якого я не знаю. Я прийду й повідомлю Ахава, а тебе тут він вже не застане, то він мене вб’є! Адже твій слуга шанує ГОСПОДА від самої своєї юності! 13 Хіба не сповістили моєму володарю про те, що я зробив, коли Єзавель убивала ГОСПОДНІХ пророків? Тоді я заховав сто ГОСПОДНІХ пророків у печерах, по п’ятдесят мужів, годуючи їх хлібом і водою! 14 А тепер ти кажеш: Іди й скажи твоєму володарю, мовляв: Я зустрів Іллю! Тож він, справді мене вб’є!‥ 15 Однак Ілля сказав: Як живий ГОСПОДЬ Саваот, перед Яким я стою, адже ще сьогодні я з ним зустрінусь. 16 Після цього Овдій пішов аби зустріти Ахава, й сповістити йому про Іллю. Ахав негайно вирушив аби зустрітись з Іллею. 17 Так сталося: щойно Ахав побачив Іллю, то Ахав вигукнув до нього: Це ти винуватець усіх нещасть Ізраїлю? 18 Але той відповів: Не я винуватий в нещастях Ізраїлю, а саме ти, та родина твого батька, оскільки, занедбавши Заповіді ГОСПОДА, ви пішли за Ваалами! 19 Отже, негайно пошли, й збери до мене весь Ізраїль на горі Кармель, а також чотириста п’ятдесят пророків Ваала, й чотириста пророків священних дібров Ашери, котрі годуються зі столу Єзавелі. 20 Тож Ахав послав до всіх Ізраїльтян, і разом з пророками зібрав усіх на горі Кармель. 21 Тоді Ілля підійшов до всього народу, й сказав: Як довго ви будете кульгати на двох костурах? Якщо ГОСПОДЬ є Богом, ідіть за Ним, а якщо Ваал, — ідіть за ним! Але народ не відповів йому жодного слова. 22 Після цього Ілля запропонував народові й пророкам: Я залишився єдиним ГОСПОДНІМ пророком, тоді як пророків Ваала — чотириста п’ятдесят чоловік. 23 Нехай нам дадуть два тельці, і з них хай вони виберуть собі одного тельця, розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але не підкладають вогню. Я також приготую іншого тельця, покладу на дрова, але вогню не підкладатиму. 24 Після цього нехай закличуть ім’я свого бога, а я закличу Ім’я ГОСПОДА. Таким чином, Бог, який відповість вогнем, Той і є справжнім Богом! Тоді весь народ у відповідь вигукнув: Добре, нехай так і буде! 25 Тому Ілля запропонував пророкам Ваала: Вибирайте собі одного тельця і приготуйте його першими, адже вас більше, і волайте до вашого бога, але вогню не підкладайте. 26 Вони взяли тельця з тих, яких їм запропонували, приготували його й почали кликати ім’я Ваала зранку й аж до полудня, лементуючи: Ваале, почуй нас! Але жодної відповіді не було, як не було й того, хто би відповів. Вони й далі продовжували скакати навколо жертовника, якого спорудили. 27 Коли настав полудень, Ілля почав з них глузувати, говорячи: Кричіть голосніше, адже він — бог! А може він над чимось замислився, або чимось зайнятий; а, можливо, він десь у дорозі, або просто спить? Тож нехай пробудиться! 28 Вони не лише голосно кричали, а й за своїм культовим звичаєм завдавали собі ран мечами й списами, так що текла з них кров. 29 Минув полудень, а вони й далі перебували в несамовитому екстазі до часу вечірньої жертви, проте так і не було жодної відповіді, ані того, хто міг би відповісти чи звернув би увагу. 30 Тоді Ілля промовив до всього народу: Підійдіть до мене! І коли весь народ наблизився до нього, він почав відновлювати зруйнований жертовник ГОСПОДА. 31 Ілля взяв дванадцять каменів за кількістю племен нащадків Якова, до якого колись було ГОСПОДНЄ слово такого змісту: Твоє ім’я буде Ізраїль! 32 З тих каменів він відбудував жертовник ГОСПОДНЬОГО Імені, викопав довкола жертовника рівчак, що вміщав би дві міри зерна. 33 Потім розклав дрова, розрубав теля на частини, та поклав на дрова 34 й наказав: Наповніть чотири відра водою і вилийте на жертву всепалення та на дрова! Після цього звелів: Повторіть! Вони повторили. Тоді він знову сказав: Зробіть так третій раз! І вони зробили це втретє, 35 так що вода потекла довкола жертовника, і водою навіть наповнився рівчак. 36 А в час вечірньої жертви сталося таке: пророк Ілля підійшов і заволав: ГОСПОДИ, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Нехай сьогодні стане очевидним, що Ти є Богом в Ізраїлі, а я, Твій слуга, усі ці справи робив за Твоєю вказівкою! 37 Тож відізвись, ГОСПОДИ, почуй мене, й нехай цей народ пізнає, що Ти, ГОСПОДИ, є істинним Богом, і Ти хочеш навернути до Себе їхні серця! 38 У ту мить впав вогонь від ГОСПОДА, пожер всепалення, дрова, камені, висушив землю, і навіть поглинув воду, що була в рівчаку. 39 Коли всі люди усе це побачили, то, попадавши долілиць, стали вигукувати: ГОСПОДЬ є Богом! ГОСПОДЬ є Богом! 40 Тоді Ілля заволав до людей: Хапайте Ваалових пророків, аби ніхто з них не втік! Тож упіймали їх, після чого Ілля запровадив їх до потоку Кішон, і там усіх їх знищив. 41 Після того Ілля сказав Ахавові: Йди, їж і пий, бо вже чути наближення дощу. 42 Отже, Ахав пішов, аби споживати їжу, а Ілля піднявся на вершину Кармелю, опустився на землю й схилив свою голову до своїх колін. 43 Своєму слузі Ілля сказав: Йди й подивись у напрямку моря! Тож слуга пішов й, подивившись, сказав: Там нічого не видно. Але пророк сказав слузі: А ти повтори це сім разів! 44 Так сталося, що на сьомий раз слуга сказав: Бачу маленьку хмаринку, розміром з людську долоню, що наближається з боку моря (зі заходу). Тоді Ілля сказав: Іди й скажи Ахавові, щоб запрягав колісницю та їхав, інакше його захопить дощ! 45 Так і сталося: незабаром небо потемніло від хмар, подув вітер, і почалась велика злива. Ахав сів на колісницю, й поїхав до Єзреела. 46 У той час Іллю огорнула ГОСПОДНЯ сила, й він, підібравши поділ одежі, біг перед Ахавом аж до входу в Єзреел. |