|
Слухати Перша книга Царів розділ 17 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Царів розділ 17 сучасний переклад з текстом
1 Якось тішбієць (з Тішби) Ілля, мешканець Гілеада, промовив до Ахава: Як живий ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, Якому я служу, в найближчі роки не буде ні роси, ні дощу! Хіба що за моїм словом! 2 І було до нього ГОСПОДНЄ слово такого змісту: 3 Йди звідсіля, і подайся на схід. Сховайся біля потоку Керіт, що неподалік Йордану. 4 Відтепер буде так: ти питимеш з того потоку воду, а крукам Я наказав, аби тебе там годували. 5 Отже, він пішов і вчинив за словом ГОСПОДА. Прийшовши туди, він замешкав біля потоку Керіт, що неподалік Йордану. 6 Круки приносили йому щодня хліб і м’ясо вранці, а також хліб та м’ясо ввечері, а воду він пив з потоку. 7 Проте з часом так сталося, що потік висох, оскільки в краю не було дощу. 8 Тоді було до нього ГОСПОДНЄ слово такого змісту: 9 Вставай і йди в Сарепту, що в Сидонському краю, і замешкай там. Адже Я наказав тамтешній вдовиці, аби тебе годувала! 10 Отже, він устав й пішов у Сарепту. Коли він входив у браму міста, то побачив там жінку-вдовицю, що збирала дрова. Він озвався до неї, й попросив: Принеси мені трохи води в глечику, щоб напитись! 11 Коли вона зібралась іти, він знову кликнув до неї й промовив: Візьми, будь ласка, для мене також шматок хліба! 12 Але вона відповіла: Як живий ГОСПОДЬ, Бог твій, не маю спеченого хліба, а лише пригорщу борошна в діжці й трошки олії в глечику. Оце я зібрала кілька хворостинок, — піду й спечу хлібину собі та моєму синові. Ми це з’їмо й помремо. 13 Але Ілля сказав їй: Не переживай, йди і роби, як ти сказала, але спочатку спечи з того борошна невеличку хлібину й принеси мені, а потім зробиш собі та своєму синові. 14 Адже так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Борошно в твоїй діжці не закінчиться, і олія в глечику не вичерпається аж до того часу, доки ГОСПОДЬ пошле на землю дощ! 15 Тож вона пішла й зробила, як сказав Ілля. Таким чином вони мали, що їсти, — вона і він та вся родинабагато днів. 16 Борошно в діжці не закінчувалось; так само й олії в глечику не ставало менше, як і провістив ГОСПОДЬ у Своєму слові через Іллю. 17 Невдовзі після цього так сталось, що захворів син тієї жінки, господині дому; його хвороба все більше ускладнювалась, так що він перестав дихати. 18 Тоді вона промовила до Іллі: Що ти мені наробив, чоловіче Божий? Невже ти для того прийшов до мене, щоб нагадати мені про мої гріхи й довести до смерті мого сина? 19 Але Ілля сказав їй: Дай мені твого сина. Він узяв його з її колін, поніс його у горішню світлицю, де він мешкав, й поклав його на своє ліжко. 20 Потім він помолився до ГОСПОДА такими словами: ГОСПОДИ, мій Боже! Невже на цю вдовицю, в якої я замешкав, Ти вирішив навести горе, позбавивши життя її сина? 21 Він тричі простягався над дитиною, не перестаючи благати ГОСПОДА, й говорив: ГОСПОДИ, Боже мій, нехай же повернеться дихання життя до цього хлопчика! 22 І ГОСПОДЬ вислухав прохання Іллі, повернувши життя хлопчині, й він ожив. 23 Після цього Ілля взяв хлопчика, й приніс його з горішньої світлиці донизу, в дім, й, передаючи його матері, Ілля сказав: Дивись, твій син живий. 24 А жінка промовила до Іллі: Тепер я зрозуміла, що ти й справді є Божим чоловіком, і ГОСПОДНЄ слово в твоїх устах правдиве! |