Книга Псалмів Псалом 44 (сучасний переклад)

Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Псалмів Псалом 44 сучасний переклад

¹ Диригентові. Повчання синів Корея.
² Боже, ми власними вухами чули, наші батьки розповідали нам про справу, яку Ти здійснив у давні часи, — в їхні дні.
³ Своєю рукою Ти прогнав народи, а їх Ти поселив; народи Ти потіснив, а їх поширив.
⁴ Адже не своїм мечем вони зайняли у спадок землю, не їхнє рамено здобуло перемогу, але Твоя правиця й Твоє рамено та сяйво Твого обличчя, бо Ти їх уподобав.
⁵ Саме Ти, Боже, є моїм царем, — тож проголоси спасіння Якову.
⁶ З Твоєю допомогою ми переможемо наших ворогів, — у Твоє Ім’я потопчемо противників наших.
⁷ Бо не на свій лук я покладаюсь, і мій меч мене не врятує.
⁸ Адже Ти врятував нас від наших гнобителів; Ти осоромив тих, що нас ненавиділи.
⁹ Тож ми хвалимось Богом щодня і Твоє Ім’я будемо прославляти повік. Музична пауза.
¹⁰ Однак тепер Ти відкинув нас та засоромив, і вже не виступаєш з нашими військами.
¹¹ Ти допустив, щоб ми втікали від ворогів, і щоб наші ненависники нас пограбували.
¹² Ти віддав нас на поталу наче овець і розпорошив нас між народами.
¹³ За безцінь Ти продав Свій народ, і не отримав жодного зиску від продажі.
¹⁴ Ти виставив нас на глузування сусідам нашим, — на глум і знущання тих, що оточують нас.
¹⁵ Ти зробив нас приказкою між народами, щоб люди хитали в наш бік головами.
¹⁶ Постійно моя ганьба переді мною, і сором вкриває моє обличчя
¹⁷ від голосу ганьбителя й глумливця, від присутності мстивого ворога.
¹⁸ Все це прийшло на нас, але ми Тебе не забули і не зневірились у Твоєму Заповіті.
¹⁹ Наше серце не відвернулось, і наші стопи не зійшли з Твоєї дороги,
²⁰ хоча Ти нас упокорив у місцевості шакалів і вкрив нас тінню смерті.
²¹ Коли б ми забули Ім’я нашого Бога і здіймали наші руки до чужого бога,
²² то хіба Бог про це не довідався б? Адже Він знає таємниці серця.
²³ Але ж за Тебе вбивають нас щодня; нас уважають за овець, призначених на заріз.
²⁴ Прокинься, чому спиш, Господи? Підіймись, не відкидай назавжди!
²⁵ Чому ховаєш Своє обличчя, забуваючи про наше горе і наше поневолення?
²⁶ Адже наша душа втоптана в порох, — наше тіло прилипло до землі.
²⁷ Встань, наша Допомого, визволи нас заради Свого милосердя!

100

101

102