Книга Псалмів Псалом 102 (сучасний переклад)

Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Псалмів Псалом 102 сучасний переклад

¹ Молитва нужденного, коли він, убитий горем, виливає перед ГОСПОДОМ свій жаль.
² ГОСПОДИ, вислухай мою молитву, нехай мій зойк дійде до Тебе!
³ Не відвертай від мене Свого обличчя в день моєї скрути. Нахили до мене Своє вухо, коли я волаю до Тебе, і дай негайно мені відповідь.
⁴ Адже мої дні зникають, як дим, — мої кості тліють, як жар вогнища.
⁵ Моє серце висохло наче скошена трава, так що я забуваю їсти свій хліб.
⁶ Від голосного мого стогнання моє тіло прилипло до моїх кісток.
⁷ Я уподібнився до пелікана в пустелі, — я став, як та сова серед руїн.
⁸ Я не сплю й стогну, наче самотній птах на даху.
⁹ Упродовж цілого дня наді мною глузують мої вороги; ті, що знущаються з мене, стали проклинати моїм іменем.
¹⁰ Наче хліб, я їм попіл, а свій напій я змішую зі сльозами
¹¹ через Твій гнів і обурення, оскільки, піднявши мене, Ти знову штовхнув додолу.
¹² Мої дні, як зникаюча тінь, — я в’яну, як трава.
¹³ Але Ти, ГОСПОДИ, пробуваєш вічно, і пам’ять про Тебе — з покоління в покоління.
¹⁴ Ти повстанеш і змилуєшся над Сіоном, бо пора його помилувати, оскільки надійшов слушний час.
¹⁵ Адже Твої слуги полюбили його каміння, — їм дорогий навіть його порох.
¹⁶ Народи боятимуться ГОСПОДНЬОГО Імені, а всі царі землі — Твоєї слави.
¹⁷ Коли ГОСПОДЬ відбудує Сіон, Він з’явиться у Своїй славі.
¹⁸ Він почує молитви знедолених і не знехтує їхнім благанням.
¹⁹ Нехай це запишуть для майбутніх поколінь, аби народ, який пізніше утвориться, прославляв ГОСПОДА.
²⁰ Адже Він дивиться з висоти Своєї Святині, — ГОСПОДЬ споглядає з небес на землю,
²¹ аби чути стогони в’язнів й визволяти дітей, приречених на смерть;
²² щоб сповіщати на Сіоні ГОСПОДНЄ Ім’я і славити Його в Єрусалимі,
²³ коли народи й царства зберуться разом для служіння ГОСПОДУ.
²⁴ Він виснажив протягом дороги мою силу, а мої дні скоротив.
²⁵ Тому я кажу: Боже мій, не забирай мене в половині мого віку, адже Твої літа тривають з роду в рід.
²⁶ Ти на початку заснував землю, — і небеса є ділом Твоїх рук.
²⁷ Вони загинуть, а Ти залишишся. Всі вони, мов одяг, постаріють. Ти їх заміниш, наче одяг, і вони проминуть.
²⁸ Але Ти — Той Самий, і літам Твоїм кінця немає.
²⁹ Діти Твоїх слуг також житимуть, і їхнє потомство постійно буде перед Тобою.

100

101

102