|
Слухати Євангелія від Луки розділ 9 сучасний переклад без музики
Слухати Євагелія від Луки розділ 9 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Новий Заповіт Євангелія від Луки розділ 9 сучасний переклад
2 І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти недужих. 3 І сказав Він їм: Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ні двох одежин не майте. 4 І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте. 5 А як хто не прийме вас, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг — на свідчення проти них. 6 Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангелію та оздоровлюючи всюди. 7 Ірод, тетрарх, почув про все, що сталося [через Нього], і бентежився, бо дехто казав, ніби це Іван встав із мертвих; 8 інші — що це Ілля з’явився; ще інші — що воскрес один із давніх пророків. 9 Тоді Ірод сказав: Іванові я відтяв голову; хто ж такий Оцей, про Кого я чую таке? І намагався побачити Його. 10 Повернувшись, апостоли розповідали Йому, що вони зробили. Забравши їх, Він усамітнився [у відлюдному місці] біля міста, що зветься Витсаїда. 11 Люди, довідавшись, пішли за Ним. І прийнявши їх, Він розповідав їм про Боже Царство й оздоровляв тих, котрі потребували оздоровлення. 12 День уже почав згасати. Дванадцятеро, підійшовши, сказали Йому: Відпусти людей, щоби пішли і розійшлися по довколишніх селах та по хуторах і знайшли їжу, бо ми тут у безлюдному місці! 13 А Він сказав їм: Дайте ви їм їсти! Вони відповіли: Немає в нас нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин; хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу. 14 Було ж чоловіків десь близько п’яти тисяч. Та Він сказав Своїм учням: Розсадіть їх рядами по п’ятдесят! 15 І зробили так, і розсадили всіх. 16 Узявши п’ять хлібів та дві риби, Він звернув погляд до неба, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоби поклали перед людьми. 17 І вони поїли, і наситилися всі, а із залишених кусків назбирали дванадцять кошиків. 18 І сталося, коли Він молився на самоті й з Ним були учні, Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають люди? 19 Вони у відповідь сказали: Деякі — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, а ще інші — за одного з давніх пророків, який воскрес. 20 Він же запитав їх: А ви за кого Мене вважаєте? Петро ж у відповідь сказав: За Христа Божого! 21 Та Він, заборонивши їм, наказав нікому не розповідати цього, 22 пояснивши, що Син Людський має багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, і воскресне третього дня. 23 А до всіх Він промовив: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною. 24 Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її. 25 Адже що з того скористає людина, коли придбає весь світ, а погубить або знищить саму себе? 26 Бо хто посоромиться Мене й Моїх слів, того Людський Син посоромиться, коли прийде у Своїй славі, у славі Свого Отця і святих ангелів. 27 Запевняю вас, що деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства! 28 Через вісім днів після цих слів Він узяв Петра, Івана і Якова та піднявся на гору помолитися. 29 І сталося, що під час молитви вигляд Його обличчя змінився, а Його одяг став білим та блискучим. 30 І ось, два мужі розмовляли з Ним: були то Мойсей та Ілля, 31 котрі з’явилися у славі й говорили про відхід Його, який мав статися в Єрусалимі. 32 Петро й інші були зморені сном, а прокинувшись, побачили Його славу та обох мужів, які стояли з Ним. 33 І сталося, коли відходили ті від Нього, Петро сказав Ісусові: Наставнику, добре нам тут бути! Поставимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві, один Іллі! Він не знав, що говорить. 34 Коли він ще говорив, з’явилася хмара й оповила їх; вони ж злякалися, як ті ввійшли в хмару. 35 І почувся голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Вибраний — Його слухайтеся! 36 Коли залунав цей голос, Ісус залишився Сам. А вони мовчали й нікому в ті дні нічого не розповідали про те, що побачили. 37 Сталося наступного дня, як зійшли вони з гори, зустрів Його великий натовп. 38 І ось чоловік з натовпу закричав, гукаючи: Учителю, благаю Тебе зглянутись на мого сина, бо одинак він у мене! 39 А ото дух хапає його, він раптово кричить, кидається з піною. І, вимучивши його, насилу відходить від нього; 40 благав я учнів Твоїх, щоб вигнали його, але не змогли! 41 У відповідь Ісус сказав: О, роде невірний і розбещений, доки Я буду з вами й терпітиму вас? Приведи сюди свого сина! 42 Коли він ще йшов, кинув його і затряс ним біс. Та Ісус пригрозив нечистому духові, оздоровив дитину і віддав батькові. 43 І всі дивувалися з величі Божої. 44 Вкладіть до своїх вух такі слова: Людський Син має бути переданий у руки людей! 45 Вони не розуміли цього, бо були закритими ці слова, щоби збагнути їх. Та боялися запитати Його про ці слова. 46 І спало їм на думку: Хто з них був би найбільший? 47 А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло Себе 48 і сказав їм: Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, Хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий! 49 У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, хто Твоїм Ім’ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами. 50 Та Ісус сказав йому: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас! 51 І сталося, що коли наближалися дні Його відходу, Він твердо постановив іти в Єрусалим. 52 І Він послав вісників перед Собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому ночівлю. 53 А ті не прийняли Його, бо Він ішов до Єрусалима. 54 І, побачивши це, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх [так, як зробив Ілля]? 55 Та, повернувшись до них, Він заборонив їм [і сказав: Не знаєте, якого ви духа, адже Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх]. 56 І Він пішов до іншого села. 57 А в дорозі, коли вони йшли, один сказав Йому: Я піду за Тобою, куди тільки Ти підеш, [Господи]! 58 Та Ісус відповів йому: Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити. 59 До іншого Він промовив: Іди за мною. А той відповів: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька. 60 Та Він сказав йому: Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство! 61 А інший сказав: Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми. 62 Ісус же відповів йому: Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства. |