|
Слухати Євангелія від Луки розділ 7 сучасний переклад без музики
Слухати Євагелія від Луки розділ 7 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Новий Заповіт Євангелія від Луки розділ 7 сучасний переклад
2 Раб одного сотника, яким той дорожив, тяжко занедужав і вмирав. 3 Коли почув про Ісуса, послав до Нього юдейських старших, благаючи, щоби прийшов і врятував його раба. 4 Прийшовши до Ісуса, вони благали Його ревно, кажучи: Він гідний того, щоб Ти йому це зробив, 5 бо любить наш народ і синагогу нам збудував. 6 Ісус пішов з ними. Коли вже був недалеко від дому, сотник послав [до Нього] друзів, щоб сказали йому: Господи, не трудися, бо я не достойний, щоб Ти зайшов під мій дах; 7 тому я не вважав себе гідним прийти до Тебе. Але скажи слово — і видужає мій слуга. 8 Адже і я людина підвладна, і воїнів маю підлеглих; кажу одному: Іди, — і він іде, а іншому: Прийди, — і він приходить, а рабові своєму: Зроби це, — і він робить. 9 Почувши це, Ісус здивувався і, обернувшись до натовпу, який йшов за Ним, промовив: Кажу вам: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри! 10 Коли посланці повернулися додому, знайшли [хворого] раба здоровим. 11 Після цього Він пішов до міста, яке зветься Наїн. І сталося, що з Ним ішли [численні] Його учні та багато людей. 12 Коли Він наблизився до міської брами, виносили мертвого — єдиного сина у матері, яка була вдовою; було з нею багато людей з міста. 13 Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: Не плач! 14 Підійшовши, Він доторкнувся до мар; ті, які несли, стали. І Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань! 15 Мертвий підвівся і почав говорити. Тож Ісус віддав його матері. 16 А всіх охопив страх. І вони прославляли Бога, кажучи: Великий пророк з’явився між нами, і Бог відвідав Свій народ! 17 І розійшлася ця мова про Нього по всій Юдеї та по всій країні. 18 І сповістили Івана його учні про все це. Тож покликавши двох зі своїх учнів, Іван 19 послав їх до Господа запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати на іншого? 20 Прийшовши до Нього, мужі сказали: Іван Хреститель послав нас до Тебе запитати, чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати на іншого? 21 Саме тоді Він оздоровив багатьох від недуг та мук і від злих духів, і багатьом сліпим повернув зір. 22 Тож Він сказав їм у відповідь: Ідіть і сповістіть Іванові, що ви побачили й почули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Євангелія; 23 блаженний той, хто через Мене не спокуситься! 24 А коли Іванові посланці відійшли, Він почав говорити про Івана до натовпу: На що ви ходили дивитися в пустелю? На колиханий вітром очерет? 25 То на що ж ви ходили дивитися? Може, на людину, вдягнену в м’які шати? Але ті, котрі одягаються пишно та розкішно, живуть у царських палацах. 26 На що ж ви ходили дивитися? На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, ніж на пророка! 27 Він той, про кого написано: Ось Я посилаю ангела Мого перед обличчя Твоє, який приготує Твою дорогу перед Тобою! 28 Кажу вам, що з‑поміж народжених від жінок немає більшого від Івана, але найменший у Царстві Божому більший за нього! 29 Весь народ і митники, почувши, визнали правоту Бога й охрестилися Івановим хрещенням, 30 а фарисеї та законники відкинули задум Божий для них — не були хрещені ним. 31 Тож з ким порівняю людей цього роду? До кого вони подібні? 32 Подібні вони до дітей, які сидять на майданах і гукають одне одному, кажучи: Ми вам грали, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали! 33 Прийшов Іван Хреститель, який не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете: Він біса має. 34 Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а ви кажете: Цей Чоловік ненажера і п’яниця, приятель митників і грішників. 35 Тож виправдалася мудрість усіма своїми дітьми. 36 Один із фарисеїв просив Його, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, Він сів до столу. 37 А жінка, яка була в місті, грішниця, довідавшись, що Він сидить при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; 38 вона ззаду припала до Його ніг і, плачучи, почала обмивати Його ноги слізьми та обтирати волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром. 39 Побачивши це, фарисей, котрий запросив Його, міркував собі й казав: Коли б Він був пророком, то знав би, хто і яка ця жінка, яка доторкається до Нього, — що вона грішниця! 40 Ісус у відповідь промовив до нього: Симоне, маю тобі щось сказати. А той промовив: Кажи, Вчителю! 41 Були в одного лихваря два боржники: один був винен п’ятсот динаріїв, а другий — п’ятдесят. 42 Оскільки вони не могли віддати, то обом подарував. Отже, котрий з них більше любитиме його? 43 У відповідь Симон сказав: Думаю, що той, якому більше подарував. І Він сказав йому: Правильно ти розсудив. 44 Обернувшись до жінки, Він сказав Симонові: Чи ти бачиш цю жінку? Я увійшов до твого дому, а ти води на Мої ноги не дав, а вона слізьми полила Мені ноги й волоссям своїм обтерла. 45 Поцілунку Мені ти не дав, а вона, відколи ввійшов Я, не перестає цілувати Мої ноги. 46 Голови Моєї ти олією не намастив, а вона миром намастила Мої ноги. 47 Через те кажу тобі: Прощаються її численні гріхи, бо дуже вона полюбила, а кому мало прощається, той мало любить! 48 А до неї Він промовив: Прощаються твої гріхи! 49 Ті, хто сидів при столі, почали міркувати собі: Хто ж Він, що й гріхи прощає? 50 Він же сказав жінці: Твоя віра спасла тебе; іди в мирі! |