|
Слухати Євангелія від Луки розділ 5 сучасний переклад без музики
Слухати Євагелія від Луки розділ 5 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Новий Заповіт Євангелія від Луки розділ 5 сучасний переклад
2 то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті. 3 Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей з човна. 4 Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: Відпливи на глибину і закинь сіті для риболовлі! 5 А Симон у відповідь сказав [Йому]: Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті! 6 І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті почали рватися. 7 Тож вони дали знак друзям у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали потопати. 8 Побачивши це, Симон‑Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи! 9 Бо від кількості риби, що вони наловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним, 10 також і Якова, й Івана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не бійся — відтепер ти будеш ловити людей! 11 І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним. 12 І сталося так, що коли Він був у одному з міст, то ось чоловік, весь у проказі, побачивши Ісуса, впав долілиць і благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, то можеш мене очистити! 13 Простягнувши руку, Він доторкнувся до нього й промовив: Хочу, стань чистим! І враз проказа зійшла з нього. 14 І велів йому нікому про це не казати. 15 Однак чутка про Нього розійшлася далеко, і сходилося багато людей, щоби послухати й оздоровитися [в Нього] від своїх недуг. 16 А Він відходив у пустинні місця і молився. 17 І сталося одного дня, коли Він навчав, сиділи фарисеї і законовчителі, які поприходили з усіх сіл галилейських і юдейських та з Єрусалима; і сила Господня була в Ньому, щоб оздоровляти. 18 І ось люди принесли на носилках чоловіка, який був паралізований, і намагалися внести його й покласти перед Ним. 19 І, не знайшовши, як пронести його крізь натовп, вони вилізли на дах та й крізь черепицю опустили його з носилками на середину перед Ісусом. 20 Побачивши їхню віру, Він сказав: Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи! 21 І книжники та фарисеї почали міркувати, кажучи: Хто ж Він, що говорить таку богозневагу? Хто може прощати гріхи, крім Самого Бога? 22 Пізнавши їхні думки, Ісус сказав їм у відповідь: Що ви роздумуєте у ваших серцях? 23 Що легше: сказати «прощаються тобі твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»? 24 Але щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи! І сказав паралізованому: Кажу тобі, встань, візьми свою постіль і йди до свого дому! 25 І враз уставши перед ними, він узяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, прославляючи Бога. 26 А всіх охопив жах; вони славили Бога, сповнені страхом, кажучи: Неймовірне ми бачили сьогодні! 27 Після цього Він вийшов і побачив митника на ім’я Левій, який сидів на митниці, та й сказав йому: Іди за мною. 28 Залишивши все, той встав і пішов слідом за Ним. 29 Левій справив для Нього велику гостину у своєму домі; була там велика група митників та інших, які сиділи з Ним при столі. 30 А книжники та фарисеї нарікали на Його учнів, кажучи: Чому ви їсте і п’єте з митниками та грішниками? 31 А Ісус у відповідь їм сказав: Лікаря потребують не здорові, а хворі. 32 Я прийшов закликати до покаяння не праведних, а грішних. 33 Вони ж відказали Йому: Учні Івана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють! 34 Він промовив до них: Чи можете ви змусити постити весільних гостей, доки молодий з ними? 35 Але прийдуть дні, коли молодого заберуть від них, тоді в ті дні й поститимуть! 36 І Він розповів їм притчу, що ніхто, відірвавши кусок нового одягу, не пришиває до старого одягу, бо і нове порве, і до старого не згодиться латка з нового. 37 І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино прорве бурдюки — і само виллється, і бурдюки пропадуть. 38 Але молоде вино треба вливати до нових бурдюків, [тоді те й друге збережеться]. 39 І ніхто, покуштувавши старого, не схоче молодого, бо скаже: Старе краще! |