|
Слухати Євангелія від Луки розділ 24 сучасний переклад без музики
Слухати Євагелія від Луки розділ 24 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Новий Заповіт Євангелія від Луки розділ 24 сучасний переклад
2 Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці, 3 а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. 4 І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі. 5 Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: Чому ви шукаєте Живого між мертвими? 6 Немає Його тут, бо воскрес! Згадайте, як казав вам, коли ще був у Галилеї. 7 Він говорив: Потрібно, щоб Син Людський був виданий у руки грішних людей, був розп’ятий і воскрес на третій день. 8 Тоді вони пригадали Його слова. 9 Повернувшись від гробу, вони сповістили про все це одинадцятьом і всім іншим. 10 То були Марія Магдалина, Іванна, Марія, мати Якова, та інші з ними. Вони розповіли про це апостолам. 11 Та їхні слова здалися тим вигадкою, — не вірили їм. 12 Підвівшись, Петро побіг до гробу і, схилившись, побачив полотно, [яке лежало] окремо, — і пішов до себе, дивуючись з того, що сталося. 13 Двоє з них ішли того дня до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; 14 вони говорили між собою про все, що відбулося. 15 І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними, 16 та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали. 17 Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні? 18 У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями? 19 І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом; 20 як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. 21 А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося. 22 Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці 23 й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий. 24 Тоді пішли деякі з нас до гробу — і знайшли все, як говорили жінки; Самого ж Ісуса не побачили! 25 Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки! 26 Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу? 27 І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його. 28 І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі. 29 Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними. 30 І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм; 31 тут і відкрилися їхні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них. 32 І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання? 33 Вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними; 34 вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові. 35 А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба. 36 Коли вони говорили про це, Сам [Ісус] став посеред них і сказав їм: Мир вам! 37 Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа. 38 А Він сказав їм: Чому ви стурбовані, чому такі думки входять до ваших сердець? 39 Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене — подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю! 40 Сказавши це, Він показав їм руки та ноги. 41 А як вони ще дивувалися і не вірили з радості, Він сказав їм: Чи маєте тут щось із їжі? 42 Вони дали Йому частину печеної риби [і бджолиного меду]. 43 Тож, взявши, Він їв перед ними. 44 І промовив до них: Ось слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами: Має збутися все написане про Мене і в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах! 45 Тоді розкрив їхній розум, щоби зрозуміли Писання. 46 І Він сказав їм: Так написано, і [необхідно було] постраждати Христові та воскреснути з мертвих на третій день, 47 щоб, почавши з Єрусалима, проповідувалося в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами. 48 Ви [ж є] свідками цього. 49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця, а ви залишайтеся в місті [Єрусалимі], доки не зодягнетеся силою з висоти! 50 Вивівши їх за місто до Витанії, Він підняв Свої руки і поблагословив їх. 51 І сталося, що коли благословляв їх, Він віддалився від них і почав підійматися на небо. 52 А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима 53 і були постійно в храмі, [хвалячи і] прославляючи Бога. [Амінь]. |