|
Слухати Євангелія від Луки розділ 6 сучасний переклад без музики
Слухати Євагелія від Луки розділ 6 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Новий Заповіт Євангелія від Луки розділ 6 сучасний переклад
2 А деякі фарисеї запитали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу? 3 У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали про те, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, хто був з ним? 4 Як увійшов він до Божого дому, то взяв хліби покладання, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; він сам їв і дав тим, котрі були з ним? 5 І додав: Син Людський є Володарем [і] суботи! 6 І сталося іншої суботи, коли увійшов Він до синагоги й навчав, був там чоловік, який мав суху праву руку. 7 Книжники й фарисеї стежили, чи в суботу Він буде оздоровляти, аби знайти звинувачення проти Нього. 8 А Він знав їхні думки й сказав чоловікові, який мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став. 9 Ісус же промовив до них: Запитаю вас: що годиться в суботу — добро робити чи зло робити, душу спасти чи погубити? 10 Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала [здоровою, як і друга]. 11 А вони сповнилися люттю і змовлялися один з одним, що ж зробити з Ісусом. 12 Сталося тими днями, що Він вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога. 13 А коли настав день, Він покликав Своїх учнів, вибравши з них дванадцятьох, яких і назвав апостолами: 14 Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Вартоломія, 15 Матвія і Хому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом, 16 Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником. 17 Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалиму, і з приморського Тира й Сидона, 18 які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а також ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися. 19 І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх. 20 А Він, поглянувши на Своїх учнів, почав говорити: Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже. 21 Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви втішитеся. 22 Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського. 23 Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки. 24 Та горе вам, багатії, бо ви вже маєте вашу втіху. 25 Горе вам, ситим тепер, тому що будете голодні. Горе вам, котрі смієтеся тепер, бо ви будете ридати і плакати. 26 Горе, коли будуть хвалити вас усі люди, адже так само робили з лжепророками їхні батьки. 27 Але вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас; 28 благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які кривдять вас. 29 Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й сорочки. 30 Кожному, хто просить у тебе, — дай, а від того, хто забирає твоє, — не домагайся. 31 Як хочете, щоби чинили вам люди, — чиніть [і ви] їм так само. 32 А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять. 33 І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять. 34 Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники також позичають грішникам, щоб одержати стільки ж. 35 Тож любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, — і буде вам велика нагорода: ви будете синами Всевишнього, тому що Він є добрий і до невдячних, і до злих. 36 Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний. 37 Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте — і проститься вам; 38 давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам. 39 І Він розповів їм притчу: Чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму? 40 Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель. 41 Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка в твоєму оці, не помічаєш? 42 [Або] як можеш сказати братові своєму: Брате, дозволь я вийму скалку з твого ока! — а не бачиш тієї колоди, яка в твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. 43 Адже немає доброго дерева, яке родило б поганий плід, ані поганого дерева, яке родило би добрий плід. 44 Бо кожне дерево пізнається зі свого плоду; з терену не збирають смокви, а з глоду не збирають винограду. 45 Добра людина з доброго скарбу [свого] серця виносить добро, а погана — зі злого [скарбу свого серця] виносить зло, бо чим переповнене серце, те промовляють уста! 46 Чому Мене кличете: Господи, Господи! — а не робите того, що Я кажу? 47 Кожний, хто приходить до Мене і слухає слово Моє та виконує його, — скажу вам, до кого він подібний: 48 він подібний до людини, яка будує дім, котра викопала, поглибила і поклала основу на скелі; коли сталася повінь, підступила ріка до цього дому, та не змогла зрушити його, бо він був добре збудований. 49 А той, хто почув і не виконав, подібний до людини, яка збудувала дім на землі — без основи. І підступила до нього ріка, дім відразу завалився, — велика стала з нього руїна! |