головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр

Переклад Івана Хоменка, Євангелія від Марка - Розділ 9 читає Ігор Козлов



Аудіо Біблія Українською мовою з субтитрами. Євангелія від Марка розділ 9 слухати онлайн. Відео Біблія, переклад І. Хоменка

Переображення Ісуса 1-13; оздоровлення біснуватого 14-28; Ісус передсказує свої муки і поручає покору 29-41; про спокуси 42-50

1 І сказав їм: "Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності."
2 Шість же день по тому бере Ісус із собою Петра, Якова та Йоана і веде самих їх окремо на високу гору. І переобразився перед ними:
3 одежа його заблищала й так вельми збіліла, що на землі й білильник так не вибілив би.
4 Й Ілля з'явився їм з Мойсеєм, і говорили з Ісусом.
5 Заговорив і Петро та й каже до Ісуса: "Учителю, добре нам тут бути! Зробімо ж три намети: тобі один, Мойсееві один та Іллі один."
6 Не знав бо що сказати, тому що страх був огорнув їх.
7 І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: "Це Син мій возлюблений, слухайтесь його!"
8 Але оглянувшись негайно навколо, не побачили вже нікого, крім самого Ісуса з ними.
9 А коли сходили вони з гори, наказав їм, щоб нікому не оповідали те, що бачили, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.
10 І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає "воскреснути з мертвих."
11 І запитали його, промовивши: "А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?"
12 Він же відрік їм: "Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, — та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений?
13 Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього."
14 Повернувшися ж до учнів, побачив навколо них силу народу, а й книжників, які сперечалися з ними.
15 Скоро ввесь народ його уздрів, то дивом великим здивувався і, бігши до нього, заходився його вітати.
16 А він спитав їх: "Про що сперечаєтеся з ними?"
17 І відказав йому один з народу: "Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа,
18 і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев'яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли."
19 Він же у відповідь каже їм: "О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене."
20 І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися.
21 Спитав же його батька: "Скільки часу, як це йому сталося?" — "З дитинства", — відповів той.
22 "І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним."
23 Ісус же каже йому: "Щодо того — якщо можеш — то все можливо тому, хто вірує."
24 І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: "Вірю, поможи моєму невірству!"
25 Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: "Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього."
26 І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: "Вмер він."
27 Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав.
28 Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: "Чому ми не могли його вигнати?"
29 Він відповів їм: "Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом."
30 Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав.
31 Навчав бо своїх учнів і казав їм: "Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб'ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне."
32 Та вони не розуміли цього слова й страхалися його запитувати.
33 І прийшли вони у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх: "Про що ви сперечалися дорогою?"
34 Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший.
35 Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: "Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою."
36 Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них:
37 "Хто прийме одне з таких дитят в моє ім'я, — мене приймає; а хто мене приймає, — не мене приймає, а того, хто послав мене."
38 Йоан же сказав до нього: "Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім'ям бісів виганяє, але не ходить з нами, то ми й заборонили йому, — не ходить бо з нами."
39 Ісус же мовив: "Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім'ям і міг би незабаром мене лихословити.
40 Бо хто не проти нас, той за нас.
41 Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, — істинно кажу вам, — той не втратить своєї нагороди.
42 Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, — краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море.
43 І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний,
44 де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.
45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло,
46 де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.
47 І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло,
48 де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає.
49 Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна — сіллю посолиться.
50 Сіль — добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою!"

Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр