головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр

Переклад Івана Хоменка, Євангелія від Марка - Розділ 15 читає Ігор Козлов



Аудіо Біблія Українською мовою з субтитрами. Євангелія від Марка розділ 15 слухати онлайн. Відео Біблія, переклад І. Хоменка

Ісус перед Пилатом 1-15; знущання над Ісусом 16-21; розп'яття 22-41; Йосиф Ариматейський ховає Ісуса 42-47

1 З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками — увесь синедріон. Зв'язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові.
2 Пилат спитав його: "Ти — цар юдейський?" Він же у відповідь мовить йому: "Ти кажеш."
3 А первосвященики багато обвинувачували його.
4 І знову спитав його Пилат, кажучи: "Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять."
5 Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат.
6 На свято Пасхи відпускав він їм одного в'язня, того, якого вони просили.
7 А був один, що звавсь Варавва, ув'язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство.
8 І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди.
9 Пилат же відповів їм, кажучи: "Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?"
10 Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі.
11 Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву.
12 Пилат знову заговорив і мовив до них: "Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?"
13 А ті знову закричали: "Розіпни його!"
14 Пилат же сказав до них: "Що за зло вчинив він?" А вони ще гірше кричали: "Розіпни його!"
15 Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп'яли.
16 Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту.
17 Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього
18 та й почали його вітати: "Радуйся, царю юдейський!"
19 І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому.
20 Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп'яття.
21 Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест.
22 І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце,
23 та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв.
24 Тоді розіп'яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме.
25 Була ж: третя година, коли вони розіп'яли його.
26 А був і напис, за що його засуджено, написаний: "Цар Юдейський."
27 І розіп'яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього.
28 Тоді збулось Писання, що каже: "І з беззаконними полічено його."
29 І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: "Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш
30 — спаси себе з хреста!"
31 А й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: "Інших спасав, а себе — не може спасти!
32 Христос, цар Ізраїля — хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували." Та й ті, що були з ним розп'яті, зневажали його.
33 А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев'ятої години.
34 О дев'ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: "Елої, Елої, лама савахтані?" — що означає у перекладі: "Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?"
35 Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: "Он, Іллю кличе!"
36 Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: "Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!"
37 А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа.
38 Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу.
39 Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: "Чоловік цей справді був Син Божий."
40 Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія,
41 що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим.
42 Коли настав уже вечір, — тому що була це п'ятниця, тобто перед суботою,
43 — Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса.
44 Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер.
45 Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло;
46 а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу;
47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено.

Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр