|
Слухати Книга Йова розділ 9 сучасний переклад без музики
Слухати Книга Йова розділ 9 сучасний переклад з текстом
1 Відповідаючи, Йов промовив: 2 Це правда! Я знаю, що так воно є. Але як смертній людині виправдатись перед Богом?! 3 Якщо би хто вирішив сперечатися з Ним, то Він би Йому не відповів на жодне з тисячі питань. 4 Адже Він — мудрий серцем і могутній силою; хто може Йому протистояти й залишитись неушкодженим? 5 Він переносить гори, і їх не впізнати; Він у Своєму гніві їх перевертає. 6 Він рухає землею на її місці, так що її основи хитаються. 7 Він наказує сонцю, і воно перестає світити, кладе Свою печатку на зорі. 8 Він Сам розпростер небеса й ступає по морських хребтах. 9 Він створив Велику Ведмедицю, Оріон, Плеяди та південні сховища зір, 10 Він чинить великі й незбагненні речі та чудеса, яким немає ліку. 11 Ось Він проходить біля мене, але я Його не бачу. Він мене промине, а я й не зауважу Його. 12 Якщо Він щось забере, хто Його примусить повернути? Хто Йому може сказати: Що Ти робиш? 13 Бог Свого гніву не відвертає, — перед Ним схиляються навіть служителі Рахава. 14 Як же тоді я мав би Йому відповідати, і які відносно Нього підібрати слова? 15 Навіть як би я і був правий, не отримав би відповіді, тому я лише благав би мого Суддю про помилування. 16 І хоча би я кликав, і Він мені відповів, я не повірив би, що Він до мене прислухався. 17 Він мене бурею розтер на порох і намножує без причини мої рани, — 18 не дозволяє мені відпочити, а пересичує мене гіркотою. 19 Коли йдеться про силу, то Він Всемогутній, а якщо — про суд, то хто Його покличе на мій судовий позов? 20 Якщо я навіть був би правий, то мої ж уста мене осудять; і якщо я оголошую себе невинуватим, Він доведе мою провину. 21 Так, я невинуватий, проте я сам себе не знаю, і не радий своїм життям! 22 Тому й кажу: Все одно і праведного, і злочинця Він губить. 23 І якщо зненацька бич Божого гніву приносить смерть, над відчаєм праведних Він посміюється. 24 Коли якусь країну віддано в руки нечестивого, Він закриває очі її суддів. А якщо це не Він, то хто ж?‥ 25 Мої дні мчать швидше гінця, — пробіжать, так і не побачивши чогось доброго. 26 Вони проминають, наче лодки з папірусного очерету, — неначе орел, що падає на здобич. 27 А якби я вирішив: забуду про мої скарги, зміню свій зовнішній вигляд і буду веселим, 28 то мої муки змушують мене тремтіти, і я знаю, що Ти не вважатимеш мене невинуватим… 29 Отже, якщо я все одно маю бути винуватим, то навіщо надаремно мені мучитись? 30 Бо хоча б я вмився сніговою водою і вимив милом свої руки, 31 то й тоді Ти мене вкинув би у яму з багном, — і мною гидував би навіть мій одяг. 32 Адже Бог — не є людиною, як я, щоб я міг Йому відповідати, і ми разом могли стати перед судом. 33 Немає між нами і посередника, котрий поклав би на нас обох свою руку. 34 Нехай Він лише забере від мене Свою палицю, і нехай мене більше не тривожить страх перед Ним, 35 тоді я говоритиму, і не боятимусь Його, тому що я не такий перед самим собою. |