Головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Притчі Екл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Мих Наум Ав Соф Аг Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Об

Слухати Книга Йова розділ 2 сучасний переклад без музики



Слухати Книга Йова розділ 2 сучасний переклад з текстом

Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Йова розділ 2 сучасний переклад

1 Іншим разом сини Божі знову прибули, щоб з’явитись перед ГОСПОДОМ. Разом з ними прийшов і сатана, аби також постати перед ГОСПОДОМ.
2 ГОСПОДЬ запитав сатану: Звідкіля ти прийшов? Відповідаючи, сатана сказав ГОСПОДУ: Я подорожував по землі й обійшов її.
3 Тоді ГОСПОДЬ запитав сатану: Чи ти звернув увагу на Мого раба Йова тепер? Адже й далі немає на землі такого, як він, чоловіка, — мужа незлобивого, справедливого, праведного, богобійного, який уникає всякого зла! Він незламний у своїй непорочності, хоч ти переконував Мене, щоб його безневинно погубити.
4 Сатана у відповідь заперечив ГОСПОДУ: Шкіра за шкіру, але за своє життя людина віддасть усе, що має.
5 Отже, простягни лише Свою руку й доторкнися до його костей і його тіла, тоді побачиш, чи не почне він лихословити Тебе у вічі?!
6 Тоді ГОСПОДЬ сказав сатані: Ось він увесь у твоїх руках, лишень збережи його життя!
7 Вийшов сатана від ГОСПОДА і вразив Йова болючими гнійними наривами, — від стіп й до його голови.
8 Йов узяв собі черепок, щоб ним шкребти себе, й сів на попелищі.
9 Тоді його дружина промовила до нього: Ти все ще тримаєшся своєї бездоганності? Краще вже прокляни Бога й помри!
10 Але Йов їй відповів: Ти говориш, як би говорила одна з божевільних жінок. Хіба лише добро маємо приймати від Бога, а злого не повинні приймати? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.
11 Почувши про нещастя, яке спіткало Йова, троє його друзів: Еліфаз із Темана, Білдад із Шуаху й Цофар із Наами, — кожен зі своєї місцевості, — домовились піти разом, аби висловити йому співчуття й потішити його.
12 Коли вони здалеку побачили його, то не впізнали. Вони почали голосно плакати, — кожен роздер на собі одежу й підкидав над головою порохом аж до неба.
13 Не промовивши до нього жодного слова, вони сім днів і сім ночей просто сиділи поряд з ним на землі, оскільки бачили, яким непомірно великим був його біль.


Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Притчі Екл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Мих Наум Ав Соф Аг Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Об