|
Слухати Книга Йова розділ 6 сучасний переклад без музики
Слухати Книга Йова розділ 6 сучасний переклад з текстом
1 Відповідаючи Йов сказав: 2 О, якби, справді можна було зважити мої страждання, а всі мої нещастя разом покласти на вагу, 3 то вони були би важчі за морський пісок, — тому й нерозважливими здаються мої слова. 4 Адже в мене встромлені стріли Вседержителя, і їхню отруту мусить пити моя душа. Божі жахи спрямовані проти мене. 5 Хіба реве дикий осел, маючи траву? Хіба реве віл, коли ясла повні паші? 6 Хіба їдять несмачну їжу без солі? І чи є якийсь смак у соку портулака? 7 До чого я відмовлявся навіть доторкнутись, те тепер стало для мене гіркою їжею. 8 О, якби сповнилось моє бажання, і якби Бог здійснив моє прагнення! 9 Якби ж то Бог зволив мене розчавити, — простягнув Свою руку і вбив мене! 10 Це було б для мене якоюсь потіхою, й відрадою в моїх нещадних муках, позаяк я не зрікся слів Святого. 11 Але де взяти сили, щоб витерпіти? І який мій кінець, заради чого варто жити? 12 Хіба я з каменю, щоб мати силу все витерпіти? Хіба моє тіло мідне? 13 Невже немає для мене допомоги, і я позбавлений усякого порятунку? 14 Нещасний може очікувати на якесь милосердя від свого друга, навіть якщо цей друг втратив страх перед Вседержителем. 15 Мої ж брати виявились зрадливі, наче весняні потоки, немов струмки, що в полі протікають. 16 Вони темніші від криги, під якою ховається сніг; 17 але з часом ці струмки міліють, і в літню спеку щезають, — зникають, як би їх і не було. 18 Їхні звивисті дороги пролягають аж до пустелі й там пропадають. 19 Їх шукають теманські каравани, на них покладають надію мандрівники з Шеви, — 20 проте їхні сподівання виявляються оманливими, щойно вони туди приходять. 21 Такими й ви стали для мене, — побачили мій жахливий вигляд і злякалися. 22 Хіба я будь-коли просив: Дайте мені, — з ваших достатків заплатіть за мене, 23 або врятуйте мене з рук ворога, чи викупіть мене з рук гнобителів?‥ 24 Підскажіть мені, і я замовкну, скажіть, у чому моя помилка! 25 Справді, болючими бувають справедливі слова, але чого варті оті ваші докори? 26 Для чого вигадуєте ви слова для докорів, а слова відчаю страждальця пускаються за вітром? 27 Адже ви навіть щодо сироти кидали би жереб і продали би власного друга. 28 Тож нині, благаю, згляньтесь наді мною, адже в такому стані я не скажу вам у вічі неправди. 29 Тож відступіться й не будьте несправедливі, прислухайтесь до моєї правоти. 30 Хіба є якесь лукавство в мене на язику? Хіба я вже втратив смак й не розпізнаю нещастя? |