|
Слухати Книга Йова розділ 32 сучасний переклад без музики
Слухати Книга Йова розділ 32 сучасний переклад з текстом
1 Троє друзів Йова також перестали протирічити, оскільки бачили, що, згідно з його промовами, він вважав себе правим. 2 Тоді запалав гнівом Елігу, син Баракела, бузієць з Рамового роду. Він розгнівався на Йова через те, що той, виправдовуючись, вважав себе справедливішим навіть за Бога. 3 Він запалився гнівом також і на трьох його друзів за те, що вони не змогли переконати Йова, хоча й вважали його винуватим. 4 Досі Елігу не встрявав у їхню розмову з Йовом, з поваги, оскільки всі вони були віком старші за нього. 5 Але, побачивши, що ці троє мужів уже не мають що відповісти, Елігу запалав гнівом. 6 Отже, тепер цей бузієць Елігу, син Баракела, озвався й сказав: Я наймолодший за віком, а ви всі старші, тому я вагався, побоюючись висловити вам свою думку. 7 Я вважав: Нехай веде розмову вік, — похилі роки хай висловлюють мудрість. 8 Насправді ж у людині є Дух, і натхнення Всемогутнього, що наділяє її розумом. 9 Не завжди люди похилого віку є мудрими, і не лише старість здатна зрозуміти правоту. 10 Тому я кажу: Послухайте мене, і я також сповіщу те, що знаю. 11 Ось я постійно очікував на ваші чергові промови, прислухався до ваших міркувань. Поки ви шукали належних слів, 12 я уважно приглядався до вас, проте не було серед вас жодного, хто переконав би Йова, хто відповів би на його переконання. 13 Тому не варто стверджувати, мовляв: ми знайшли мудрість, — Бог нас навчає, а не людина… 14 Не до мене він скеровував свої промови, тому і я не відповідатиму йому вашими словами! 15 Розгублені, ви більше не відповідали, — вам забракло слів. 16 Невже я мав би чекати тільки тому, що ви мовчали і більше не відповідали? 17 Отже, я також зі свого боку хочу відповісти, — й по можливості висловити те, що знаю. 18 Адже я переповнений словами, — мій внутрішній дух спонукає до цього. 19 Я став, наче закритий бурдюк з молодим вином, що готовий тріснути. 20 Оце я висловлюсь, і мені стане легше, відкрию свої уста й промовлю. 21 Адже я не зважатиму на особу, і не догоджуватиму нікому, 22 бо підлещуватись не вмію, і коли щось не так, нехай мене покарає мій Творець. |