|
Слухати Перша книга Мойсея Буття розділ 8 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Мойсея Буття розділ 8 сучасний переклад з текстом
1 Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів та інших тварин, що були з ним у ковчезі. І навів Бог вітер на землю, і зупинився рух води. 2 Джерела безодні й отвори небесні закрились, і дощ переставпадати з неба. 3 Вода почала спадати й сходити з-над землі. По закінченні ста п’ятдесяти днів вода почала відступати. 4 Сьомого ж місяця, сімнадцятого дня місяця ковчег зупинився на Араратських горах. 5 Відступаючи, вода сходила аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця показалися вершини гір. 6 По закінченні сорока днів відчинив Ной віконце ковчега, яке колись зробив, 7 і випустив крука. Той відлітав і прилітав, доки не висохла вода наповерхні землі. 8 Тоді випустив голубку, щоби дізнатись, чи зійшла вода з поверхні землі. 9 Та голубка, не знайшовши місця для спочинку, повернулася до ковчега, бо вода ще вкривала поверхню усієї землі. Ной, простягнувши руку, узяв її і впустив до себе в ковчег. 10 Почекавши ще сім наступних днів, він знову послав голубку з ковчега. 11 Під вечір голубка повернулася до нього, — і ось у її дзьобі молоденький оливковий листочок. Таким чином Ной дізнався, що вода з-над землі зійшла. 12 І, почекавши ще сім днів, знову послав голубку. Вона вже більше до нього не повернулася. 13 На шістсот першому році, першого дня першого місяця зійшла вода з-над землі. Тож, розібравши покрівлю ковчега, Ной побачив, що вже підсохла поверхня землі. 14 А другого місяця, двадцять сьомого дня земля висохла. 15 Тоді промовив Бог до Ноя: 16 Вийдіть з ковчега ти, твоя дружина, твої сини і дружини твоїх синів! 17 І все живе, що з тобою, кожну істоту — з птахів, тварин, усіх плазунів, що повзають по землі, — виведи з собою. Тож наповнюйте землю: намножуйтеся і ставайте численними на землі. 18 І вийшов Ной, а з ним його сини, дружина та дружини його синів. 19 Вийшли також усі живі істоти: всі тварини, плазуни, птахи, — все, що рухається по землі за своїми родами — всі вийшли з ковчега. 20 Після цього збудував Ной жертовник ГОСПОДЕВІ. Він узяв з усієї чистої худоби та з усіх чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику. 21 І відчув ГОСПОДЬ приємний запах, і сказав ГОСПОДЬ Сам Собі: Не проклинатиму більше землю через людину, бо з раннього віку серце людини має нахил до зла; тому більше не знищуватиму все живе так, як Я вчинив. 22 Надалі, у всі дні землі, сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч — не припиняться! |