|
Слухати Перша книга Мойсея Буття розділ 24 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Мойсея Буття розділ 24 сучасний переклад з текстом
1 Авраам дуже постарів, увійшов у похилий вік. ГОСПОДЬ продовжував благословляти Авраама в усьому. 2 Якось сказав Авраам своєму старшому над його домом слузі, відповідальному за все його майно: Поклади свою руку під моє стегно 3 і присягнися мені ГОСПОДОМ Богом неба і Богом землі, що не візьмеш моєму синові дружини з дочок ханаанського народу, серед якого я живу, 4 а підеш до мого рідного краю, до моєї рідні, і звідти візьмеш дружину для мого сина Ісаака. 5 Слуга сказав йому: А якщо жінка не захоче піти зі мною до цієї землі, то чи мав би я повернути твого сина в край, звідки ти вийшов? 6 Та Авраам заперечив: У жодному разі не повертай мого сина туди! 7 ГОСПОДЬ, Бог неба, Який вивів мене з дому мого батька та із краю мого народження, із клятвою сказав мені: Цю землю Я дам твоїм нащадкам. Він пошле Свого ангела перед тобою, і ти візьмеш звідти дружину для мого сина. 8 А якщо жінка не забажає піти з тобою, то будеш вільний від присяги мені. Лишень мого сина не повертай туди! 9 І поклав раб свою руку під стегно свого пана Авраама, і присягнув йому в тій справі. 10 Слуга взяв із собою десять верблюдів з числа верблюдів свого господаря, навантажив їх усяким добром свого господаря, піднявся і вирушив у Месопотамію, до міста Нахора. 11 Надвечір, коли виходять жінки набирати воду, він зупинив верблюдів за містом, біля криниці з водою, 12 і сказав: ГОСПОДИ, Боже мого господаря Авраама, пошли мені сьогодні успіх та вияви милість до мого господаря Авраама! 13 Ось я стою біля джерела води, куди дочки мешканців міста приходять брати воду. 14 Нехай же станеться так: дівчина, яку я попрошу нахилити до мене свого глека, щоб я напився, скаже: Пий! Я напою також і твоїх верблюдів, — буде тією, котру Ти приготував Своєму рабові Ісаакові. З цього я дізнаюся, що Ти виявив милість моєму господарю. 15 Слуга ще не закінчив молитись, як вийшла із глеком на плечі Ревека, що народилася в Бетуїла, сина Мілки, дружини Нахора, Авраамового брата. 16 Дівчина була на вигляд дуже гарна, — дівиця, яка ще не знала чоловіка. Підійшовши до джерела, вона наповнила свого глека водою й рушила, щоб іти далі. 17 У той час слуга вибіг їй назустріч і сказав: Дай мені, будь ласка, трохи напитися з твого глека води. 18 Вона відповіла: Пий, мій пане! І з поспіхом зняла свого глека з плеча й дала йому напитися. 19 Коли ж він закінчив пити, вона сказала: Твоїм верблюдам я також наберу води, поки вони не нап’ються. 20 Негайно пішла, вилила воду зі свого глека до корита, і знову побігла до криниці набрати води. Дівчина начерпала води всім верблюдам. 21 Чоловік мовчки придивлявся до неї, бажаючи усвідомити, чи є це саме та дорога, на яку спрямовує його ГОСПОДЬ, чи ні. 22 Щойно верблюди перестали пити, слуга взяв золоту сережку, вагою півшекеля, і два браслети на її руки, вагою десять шекелів золота, 23 та й запитав: Чия ти дочка? Скажи мені, чи є у твого батька місце для нас, аби можна було переночувати? 24 Вона відповіла: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, котрого вона народила Нахорові. 25 А соломи і паші в нас багато, — продовжила дівчина, — є в нас і місце, аби переночувати. 26 Тож чоловік, схилившись долілиць, поклонився ГОСПОДЕВІ 27 і сказав: Благословенний ГОСПОДЬ, Бог мого пана Авраама, що не відвернув своєї милості та вірності від мого господаря. Мене ж ГОСПОДЬ успішно привів до дому братів мого господаря. 28 Побігла дівчина і розповіла в домі своєї матері про все, що сталось. 29 Ревека мала брата на ім’я Лаван. І побіг Лаван до чоловіка надвір до джерела. 30 А коли зауважив у своєї сестри сережку, а на руках — браслети, і коли почув слова своєї сестри Ревеки про те, що їй говорив той чоловік, то поспішив до мандрівника, який стояв біля верблюдів неподалік джерела, 31 і сказав йому: Заходь, благословенний ГОСПОДОМ! Чому стоїш надворі? Я вже приготував домівку і місце для верблюдів. 32 Тож чоловік (слуга Авраама) увійшов до хати, а Лаван розвантажив верблюдів. Він дав соломи та паші верблюдам, а також приніс води для його (слуги) ніг і ніг людей, що були з ним. 33 Після цього дали йому їсти, однак він сказав: Не їстиму, доки не розповім про свою справу. Тож (Лаван) сказав: Говори! 34 І він почав говорити: Я — слуга Авраама. 35 ГОСПОДЬ щедро поблагословив мого господаря, і він став великим. Дав йому Господь овець і телят, срібла й золота, рабів і рабинь, верблюдів і ослів. 36 Та й Сарра, дружина мого пана, вже в його похилому віці, народила моєму господарю сина. Авраам віддав йому все, що належало йому. 37 А мене мій господар попросив заприсягнути, що не візьму дружини для його сина з-поміж дочок ханаанського народу, на землі якого він проживає. 38 Ти неодмінно підеш до дому мого батька, — сказав він, — до мого роду, і звідтіля візьмеш дружину для мого сина. 39 Але я сказав своєму господарю: А якщо жінка не піде зі мною? 40 Він мені відповів: ГОСПОДЬ, в присутності Якого я ходжу, пошле Свого ангела з тобою, й тобі пощастить у дорозі; ти візьмеш дружину для мого сина з мого роду, з дому мого батька. 41 Ти будеш вільний від своєї клятви лише тоді, коли підеш до мого роду й тобі не дадуть, — тільки в такому разі ти будеш вільний від даної мені присяги. 42 Тож, прибувши сьогодні до джерела, я молився: ГОСПОДИ, Боже мого господаря Авраама! Пошли, благаю, успіх на моєму шляху, яким я нині прямую! 43 Ось я стою біля джерела води. Нехай же дівчина, котра прийде набрати води і до якої я звернусь з проханням: Дай мені, будь ласка, напитися трохи води з твого глека, 44 скаже мені: Напийся ти сам, а я і твоїх верблюдів напою, — буде тією жінкою, яку обрав синові мого пана ГОСПОДЬ. 45 Перш ніж закінчив я це говорити у своїх думках, як прийшла Ревека зі своїм глеком на плечі. Вона спустилася до джерела і набрала води. Я ж попросив її: Дай, будь ласка, мені напитися. 46 Вона швиденько зняла з себе глека і сказала: Пий, я і твоїх верблюдів також напою. Тож напився я, а вона напоїла моїх верблюдів. 47 Тоді я запитав її: Чия ти дочка? Вона ж відповіла: Я — дочка Бетуїла, Нахорового сина, якого народила йому Мілка. Тож я дав їй сережку для носа й браслети на її руки. 48 Після того, схилившись долілиць, я поклонився ГОСПОДЕВІ й поблагословив ГОСПОДА, Бога мого господаря Авраама, Який провадив мене правильною дорогою, аби взяти дочку брата мого господаря для його сина. 49 Тому, якщо ви маєте бажання виявити милість і шану моєму господарю, скажіть про це мені; якщо ж ні, дайте також мені знати, щоб я повернув праворуч або ліворуч. 50 У відповідь Лаван та Бетуїл сказали: Від ГОСПОДА вийшло це рішення, тож не можемо тобі сказати ні злого, ні доброго. 51 Ось Ревека перед тобою. Бери її та йди і нехай вона буде дружиною синові твого господаря, як визначив ГОСПОДЬ. 52 Коли слуга Авраама почув їхні слова, то поклонився ГОСПОДЕВІ до землі. 53 Вийнявши срібні та золоті речі й одяг, він дав Ревеці; дав також подарунки її братові й матері. 54 Після цього їли й пили — він та люди, що були з ним. А коли встали вранці, слуга сказав: Відпустіть мене до мого господаря. 55 Але її брат й мати сказали: Нехай дівчина побуде з нами хоча б днів десять, а після цього піде. 56 Слуга ж відповів: Не затримуйте мене, бо ГОСПОДЬ пощастив мені в дорозі. Тож і ви відпустіть мене, щоб я повернувся до мого господаря. 57 Вони сказали: Покличмо дівчину і запитаймо її. 58 Тож покликали Ревеку й запитали її: Чи підеш ти з цим чоловіком? Вона відповіла: Піду. 59 Після цього відпустили свою сестру Ревеку з її служницею, а також слугу Авраама та його людей. 60 Благословляючи Ревеку, рідні сказали їй: Ти — наша сестра, стань матір’ю для незліченних тисяч, і нехай твої нащадки успадкують брами своїх ворогів. 61 Зібравшись, Ревека та її рабині сіли на верблюдів і вирушили за слугою Авраама. Таким чином, взявши Ревеку, він вирушив у дорогу. 62 Ісаак якраз повернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої. Він проживав на півдні краю. 63 Надвечір вийшов Ісаак у долину пройтися полем. Підвівши очі, він побачив караван верблюдів. 64 Ревека також побачила Ісаака, тому зійшла з верблюда 65 і запитала слугу: Хто цей чоловік, який йде рівниною нам назустріч? Слуга відповів: Це — мій господар. Тоді вона взяла покривало і закрила обличчя. 66 При зустрічі слуга докладно розповів Ісаакові про все, що зробив. 67 Тож увів Ісаак Ревеку до шатра своєї матері. Взяв він її, і вона стала йому дружиною. Він покохав її, і утішився Ісаак після смерті своєї матері Сарри. |