|
Слухати Перша книга Мойсея Буття розділ 19 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Мойсея Буття розділ 19 сучасний переклад з текстом
1 А надвечір до Содома завітали два ангели. Лот у той час сидів при содомській брамі. Побачивши їх, Лот пішов їм назустріч, вклонився долілиць 2 і сказав: Добродії, будь ласка, зайдіть до дому вашого слуги і переночуйте, помиєте ваші ноги, а зранку встанете і підете своєю дорогою. Та вони сказали: Ні, ми переночуємо на майдані. 3 Однак він дуже наполягав, тому вони завернули і ввійшли до його дому. Лот влаштував їм гостину, напік опрісноків, і вони повечеряли перед сном. 4 А чоловіки міста, содомляни, — від малого до старого, увесь народ звідусюди — оточили дім. 5 Вони кликали Лота, гукаючи: Де ті чоловіки, які прийшли до тебе вночі? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати. 6 Тож Лот вийшов до входу, зачинивши за собою двері, 7 і сказав: Ні, брати мої, не чиніть зла. 8 Ось є у мене дві дочки, які не пізнали чоловіка — їх я виведу до вас, тож робіть з нимивсе, що вам до вподоби. Лише цим мужам не чиніть нічого, адже вони увійшли під покрівлю мого дому. 9 Ті ж кричали: Відійди геть! Сам прийшов сюди жити, — дорікали вони, — а берешся бути суддею. Тож тепер більше зла заподіємо тобі, ніж їм. Вони сильно налягали на Лота і підступили, щоб вибити двері. 10 Тому мужі, висунувши свої руки, втягли Лота до себе, в дім, а двері замкнули. 11 На чоловіків же, які були при вході дому, наслали сліпоту — від малого до великого; ті вибились із сил, шукаючи входу. 12 А Лотові ті мужі сказали: Чи є тут хтось із твоїх рідних: може зяті, сини, дочки, або хтось інший з близьких є у місті? Виведи їх з цього місця! 13 Адже ми знищимо це місце, оскільки піднялися великі скарги проти них перед ГОСПОДОМ; тож послав нас ГОСПОДЬ знищити його. 14 Вийшов Лот і, звертаючись до своїх зятів, які взяли його дочок, сказав: Встаньте і вийдіть з цього місця, бо ГОСПОДЬ знищить місто. Та його зятям здалося, що він жартує. 15 Коли ж настав світанок, ангели почали квапити Лота, кажучи: Вставай, бери свою дружину, обох своїх дочок, які з тобою, щоб і тобі не загинути через беззаконня міста. 16 Оскільки він зволікав, то ангели — завдяки ГОСПОДНЬОМУ милосердю до нього — взяли за руки його та дружину, та обох його дочок, і вивели, залишивши за містом. 17 Коли ж виводили їх, то один з них сказав: Рятуй свою душу! Не оглядайся назад і не зупиняйся ніде в околиці. Втікай на гору, щоб часом тобі не загинути. 18 А Лот сказав: Ні, Господи! 19 Оскільки Твій слуга знайшов у Тебе милість, — велику милість Ти виявив мені, — щоби зберегти при житті душу мою, аби лихо мене не захопило, і я не загинув. Але я не зможу врятуватися на горі, тож благаю, 20 ось неподалік місто, де я міг би врятуватись, — воно мале; дозволь мені втекти туди; хіба ж воно не досить мале, щоб я міг там жити? 21 Той відповів: Ось Я зважив на твою особу і на прохання, щоб не знищити міста, про яке ти сказав. 22 Швидше утікай туди, бо Я не зможу здійснити справу, доки ти не ввійдеш туди. Тому й названо це місто Цоар. 23 Сонце зійшло над землею, і Лот прибув до Цоара; 24 ГОСПОДЬ же послав дощ на Содом і Гоморру — сірку й вогонь від ГОСПОДА з неба. 25 І знищив ті міста й усю околицю, всіх мешканців міст і рослинність землі. 26 Лотова дружина озирнулася назад — і стала соляним стовпом. 27 Вранці Авраам поспішив до того місця, де стояв перед ГОСПОДОМ, 28 подивився він у бік Содома й Гоморри та навколишніх земель і побачив: ось підіймається полум’я від землі, немов дим із печі. 29 Коли нищив Бог міста околиці, то пам’ятав Він Авраама і вислав Лота з місця спустошення, — міста, в якому жив Лот. 30 Вийшов Лот із Цоара і опинився на горі — сам та обидві його дочки з ним. Оскільки боявся жити в Цоарі, то оселився разом зі своїми обома дочками в печері. 31 Якось сказала старша дочка молодшій: Батько наш постарів, і немає нікого на землі, хто ввійшов би до нас, як звичайно робиться на землі. 32 Тож давай напоїмо нашого батька вином, і переспимо з ним, щоб таким чином дати життя нащадкам від нашого батька. 33 Тієї ночі вони напоїли батька вином. Увійшла старша, переспала зі своїм батьком. Та він не знав, коли вона лягла й коли встала. 34 Наступного дня старша сказала молодшій: Ось минулої ночі я переспала зі своїм батьком. Давай напоїмо його вином і цієї ночі; тепер увійдеш ти, переспиш з ним, і так ми збережемо рід нашого батька. 35 Тож напоїли свого батька вином і наступної ночі. Тепер увійшла молодша й переспала з ним. Не знав він і цього разу, коли вона лягла й коли встала. 36 Таким чином обидві Лотові дочки завагітніли від свого батька. 37 Старша народила сина й дала йому ім’я Моав. Він — батько моавійців аж до сьогодні. 38 Народила і молодша сина, назвавши його Бен-Аммі. Він — батько аммонійців аж до сьогодні. |