|
Слухати Перша книга Мойсея Буття розділ 37 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Мойсея Буття розділ 37 сучасний переклад з текстом
1 Яків оселився на землі, де жив його батько, — в ханаанському краї. 2 Ось нащадки Якова. Йосиф, юнак сімнадцяти років, пас отару зі своїми братами — синами Білги та синами Зілпи, дружин свого батька. Йосиф доносив про них своєму батькові погані новини. 3 Ізраїль любив Йосифа більше за всіх своїх синів, оскільки він був сином його старості. Тож він справив Йосифу барвистий одяг. 4 Його ж брати, зауваживши, що їхній батько любить Йосифа більше, ніж усіх його братів, зненавиділи його, так що не могли з ним спокійно розмовляти. 5 Якось приснився Йосифові сон. Він розповів його своїм братам, після чого став для них ще більш ненависним. 6 Послухайте цей сон, — сказав їм Йосиф, — що мені наснилось. 7 Ось ми посеред поля в’яжемо снопи. Несподівано мій сніп піднявся і стоїть. Ваші снопи також повставали довкола мого снопа й поклонилися йому. 8 Послухавши, брати його сказали: Невже ти і справді царюватимеш над нами? Невже ти дійсно думаєш панувати над нами? Їхня ненависть до Йосифа ще більше зросла через його сни та слова. 9 Приснився йому ще один сон, якого він також розповів своїм братам. Наснився мені ще один сон, — оповідав він. — Мені вклонилися сонце, місяць і одинадцять зірок. 10 Він розповів цей сон не лише братам, а й своєму батькові. Та його батько з докором сказав йому: Що це за сон наснився тобі?! Невже й насправді я і твоя мати разом з твоїми братами прийдемо поклонитися тобі до землі? 11 Тож, якщо його брати сповнилися до нього почуттям заздрощів, то його батько усе сказане зберіг у пам’яті. 12 Якось його брати пішли пасти отару свого батька в околиці Сихема. 13 Через деякий час Ізраїль сказав Йосифові: Хіба не в Сихемі пасуть твої брати? Я хочу послати тебе до них. Той відповів йому: Ось я! 14 Батько сказав йому: Піди, подивися, чи здорові твої брати, в якому стані вівці, і принеси мені відповідь. Тож послав його з Хевронської долини, і той пішов до Сихема. 15 Коли він блукав у пошуках по долині, натрапив на нього якийсь чоловік. Той чоловік запитав його: Що шукаєш? 16 Йосиф відповів: Шукаю своїх братів; чи не підкажеш мені, де вони пасуть? 17 Той чоловік відповів: Вони звідси відійшли, але я чув, як вони говорили: Ходімо в Дотан. Тож пішов Йосиф слідом за своїми братами і знайшов їх у Дотані. 18 Ті побачили його здалека, і перш ніж Йосиф наблизився до них, вони в пориві гніву змовилися його вбити. 19 Брати говорили між собою: Он іде той сновида. 20 Тому тепер підемо, вб’ємо його і вкинемо в якусь яму, і скажемо: Хижий звір загриз його; тоді побачимо, що буде з його снами. 21 Але Рувим, почувши це, визволив його з їхніх рук і сказав: Не губімо життя! 22 Не проливайте крові! Вкиньте його он в ту яму в пустелі, та рук на нього не накладайте. Це говорив їм Рувим з наміром врятувати його з їхніх рук і повернути батькові. 23 Тож, коли Йосиф підійшов до своїх братів, вони зірвали з нього барвистий одяг, який був на ньому, 24 схопили його й укинули до ями. Це був порожній колодязь, в якому не було води. 25 Самі ж сіли їсти хліб. У цей час, підвівши свої очі, вони побачили караван ізмаїльців, що рухався з Гілеаду; їхні верблюди були нав’ючені різними пахощами, бальзамом і миррою. Вони, йдучи, прямували до Єгипту. 26 Юда запропонував своїм братам: Яка користь від того, що ми вб’ємо нашого брата і скриємо його кров? 27 Давайте продамо його ізмаїльцям, а наші руки хай не будуть на ньому, адже він наш брат, наше тіло. І брати послухали його. 28 Коли ж поряд проходили люди, мідіянські купці, брати витягли Йосифа з ями і продали його ізмаїльцям за двадцять срібняків. Ті ж повезли Йосифа в Єгипет. 29 Незабаром повернувся до ями Рувим, а Йосифа в ямі нема. Він роздер на собі одяг 30 і, повернувшись до своїх братів, сказав: Хлопця нема, а я — куди я піду? 31 Вони взяли одяг Йосифа і, зарізавши козла, намочили одяг у крові. 32 Цей барвистий одяг вони відіслали своєму батькові зі словами: Це ми знайшли, впізнай: це одяг твого сина, чи ні? 33 Яків упізнав його і сказав: Так, це одяг мого сина… Напевно, хижий звір загриз Йосифа, пошматувавши його. 34 Тож Яків роздер на собі одяг, накинув на стегна мішковину і оплакував свого сина багато днів. 35 Зібралися усі його сини й дочки, аби потішити його, але, не бажаючи утішитися, він говорив: Із сумом зійду я до мого сина в шеол. Так оплакував його батько. 36 У Єгипті мідіянці продали Йосифа Потіфарові, євнухові фараона, начальникові охорони. |