|
Слухати Перша книга Мойсея Буття розділ 2 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Мойсея Буття розділ 2 сучасний переклад з текстом
1 Так звершені були небо й земля, і всі їхні вистроєні сили. 2 Закінчив Бог до сьомого дня Своє діло творіння, яке Він чинив, і спочив Він сьомого дня від усієї Своєї праці, яку звершив. 3 І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо того дня відпочив Він від усієї Своєї праці, яку Бог під час творіння здійснював. 4 Це — опис походження неба й землі, коли вони були створені, — того дня, в який створив ГОСПОДЬ Бог землю та небо. 5 Адже до того на землі не було жодної польової рослини, і ніяка польова трава ще не зійшла, бо не дав ГОСПОДЬ Бог дощу на землю, і не було людини, щоб її обробляти. 6 Та з землі підіймалась волога і напувала всю поверхню землі. 7 Взявши порох з землі, створив ГОСПОДЬ Бог людину. І вдихнув у її ніздрі дихання життя, — і стала людина душею живою. 8 І насадив ГОСПОДЬ Бог сад на сході Едему, й оселив там людину, яку створив. 9 ГОСПОДЬ Бог виростив із землі всякі дерева — гарні на вигляд і придатні для їжі, а також дерево життя посеред саду, та дерево Пізнання добра і зла. 10 Із Едему виходила ріка, щоби зрошувати сад; далі вона ділилася на чотири річки. 11 Назва першої — Пішон. Вона протікає через усю землю Хавіла — там, де є золото. 12 Золото тієї землі добре; там є також бделій і камінь онікс. 13 Назва другої ріки — Гіхон. Вона протікає через усю землю Куш. 14 Третя ріка — Тигр, що тече на сході Ашшуру. Четверта ж ріка — Євфрат. 15 Взяв ГОСПОДЬ Бог людину, і оселив її в Едемському саду, щоб його обробляти та за ним доглядати. 16 І заповів ГОСПОДЬ Бог людині: З усякого дерева, що в саду, вживатимеш у їжу. 17 Але з дерева Пізнання добра й зла — не їстимеш з нього; бо того дня, коли скуштуєш його, неодмінно помреш! 18 Далі сказав ГОСПОДЬ Бог: Недобре бути чоловікові самотнім. Створю для нього помічника, відповідного йому. 19 Після того як створив ГОСПОДЬ Бог із землі всіх польових звірів і всіх небесних птахів, то привів їх до Адама, щоби побачити, як їх назве. І як їх назвав Адам, — кожну живу душу, — так вона і звалася. 20 І дав Адам назви всім тваринам та небесним птахам, всім польовим звірам, але Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього. 21 Тож навів ГОСПОДЬ Бог глибокий сон на Адама, і коли той заснув, Бог взяв одне з його ребер, а те місце заповнив тілом. 22 З ребра, яке взяв у Адама, ГОСПОДЬ Бог створив жінку і привів її до чоловіка. 23 І сказав Адам: Це дійсно кістка від моїх кісток, і тіло від мого тіла, тому вона називатиметься жінкою, бо походить від чоловіка. 24 Тому залишить чоловік свого батька й свою матір і пристане до своєї жінки — і стануть вони одним тілом. 25 Були ж вони обоє нагі, — Адам і його жінка, — і не соромилися. |