Переклад Івана Хоменка, Книга Числа - розділ 15 читає Ігор Козлов



Безкровні приносини: офіри й жертви 1-31; кара порушника суботи 32-36; китиці на кінцях одежі 37-41

1 Промовив Господь до Мойсея:
2 “Скажи до синів Ізраїля та повідай їм: Коли прийдете в землю вашого поселення, яку оце хочу вам дати,
3 і коли приноситимете вогненну офіру Господеві, чи всепалення, чи жертву, щоб виконати обітницю, чи як добровільні дари у ваші свята, щоб воскурити на честь Господа приємний запах з худоби або з овець,
4 то хто приноситиме Господеві свої приносини, принесе також в офіру десятину ефи питльованої муки, змішаної з чвертю гіна олії, -
5 і додаси до всепалення чи жертви вина на возливання, чверть гіна на кожне ягня.
6 При барані принесеш як офіру дві десятини ефи питльованої муки, змішаної з третиною гіна олії.
7 Вина ж на возливання принесеш третину гіна як приємний запах на честь Господа.
8 А коли принесеш у всепалення чи на жертву бичка, щоб виконати обітницю, чи мирну жертву Господеві,
9 то треба принести до бичка як офіру три десятини ефи питльованої муки, змішаної з половиною гіна олії;
10 а як возливання - принесеш половину гіна вина, щоб воскурити як приємний запах на честь Господа.
11 Так робитимуть при кожному волі й при кожному барані, і при ягняті, і при козеняті.
12 Скільки б не приносили жертв, для кожної зробите так.
13 Кожен тубілець вчинить так, приносивши вогненну жертву як приємний запах на честь Господа.
14 І коли якийсь приходень, що перебуває з вами, або хтось інший між вами у ваших майбутніх поколіннях захоче принести вогненну жертву як приємний запах на честь Господа, то нехай і він так робить, як ви робите.
15 Установа буде одна для вас і для приходня; установа віковічна у ваших поколіннях: як ви, так і приходень буде перед Господом.
16 Закон о один і одне право буде для вас і для приходня, що перебуває з вами.”
17 Господь промовив до Мойсея:
18 “Скажи синам Ізраїля і повідай їм: Коли прийдете в землю, в яку оце веду вас,
19 і коли почнете їсти хліб з тієї землі, то маєте принести дар возношення Господеві.
20 Першого калача з вашого тіста принесете - як дар возношення; принесете його так само, як дар з току.
21 Від першого вашого тіста даватимете Господеві дар возношення у майбутніх поколіннях ваших.
22 Коли ж пропустите щось ненароком і не виконаєте всіх цих заповідей, що Господь об'явив Мойсеєві,
23 себто всього того, що Господь повелів вам через Мойсея, з того дня, як Господь заповів ці заповіді, і потім, у всіх ваших поколіннях,
24 то коли станеться щось таке помилково, з необачности громади, вся громада принесе у всепалення одного бичка як приємний запах на честь Господа, з належною офірою і возливанням, за обрядом, і одного козла на жертву за гріх.
25 І священик відпокутує за всю громаду синів Ізраїля, і проститься їм, бо то була помилка й вони принесли належну вогненну жертву Господеві й жертву за гріх перед Господом за свою помилку.
26 І проститься всій громаді синів Ізраїля і приходневі, що перебуває між ними; бо на ввесь люд упаде всяка помилка.
27 Коли ж одна особа згрішить ненароком, то нехай принесе козу однолітку за гріх.
28 І священик відпокутує перед Господом за душу, що помилково згрішила, ненароком, відправивши за неї покуту, і проститься їй.
29 Чи то для тубільця з-посеред синів Ізраїля, а чи для чужинця, що перебуває між вами, закон один буде у вас для того, хто ненароком провиниться.
30 Хто ж, піднявши руку, заподіє щось лихе, чи буде то тубілець, а чи приходень, то такий ображає Господа і мусить бути викорінений з-поміж свого люду.
31 Зневаживши слово Господа й зламавши його заповідь, душа ота приречена на знищення; гріх її буде на ній.”
32 Раз якось, коли сини Ізраїля були в пустині, знайшли вони чоловіка, що збирав суботнього дня дрова.
33 І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея та до Арона й усієї громади,
34 і віддали його під сторожу, бо ще не знати було, що треба з ним вчинити.
35 І Господь сказав Мойсеєві: “Той чоловік мусить умерти; нехай поб'є його камінням уся громада за табором.”
36 І вивела його вся громада за табір та й побила камінням на смерть, як заповідав Господь Мойсеєві.
37 Сказав Господь Мойсеєві:
38 “Промов до синів Ізраїля і повідай їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї одежі та щоб чіпляли ті китиці на кінцях багряними шнурочками
39 І будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх, і щоб ви не блукали за вашим серцем та вашими очима, які поривають вас до блуду;
40 щоб, пам'ятаючи та виконуючи всі мої заповіді, були ви святими у вашого Бога.
41 Я - Господь, Бог ваш, який вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я - Господь, Бог ваш.