Переклад Івана Хоменка, Євангелія від Йоана - Розділ 7 читає Ігор Козлов



Свято Кучок у Єрусалимі 1-13; Ісус навчає у храмі 14-31; намагання старшини ув'язнити Ісуса 32-53

1 І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.
2 Наближалося ж юдейське свято Кучок.
3 Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.
4 Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»
5 Навіть і брати його, отже, не вірували в нього!
6 Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора - завжди готова.
7 Не може світ вас ненавидіти, - а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.
8 Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»
9 Мовивши так до них, залишився у Галилеї.
10 Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.
11 Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»
12 І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, - він лише народ туманить.
13 Однак ніхто не говорив про нього явно - зо страху перед юдеями.
14 А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.
15 І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.»
16 А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.
17 Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.
18 Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.
19 Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»
20 Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?»
21 А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.
22 Тим то дав вам Мойсей обрізання, - воно й не від Мойсея, лише від предків, - і ви обрізуєте чоловіка в суботу.
23 Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, - ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!
24 Не судіте з вигляду зовнішнього - судіте справедливим судом!»
25 Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?
26 Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос?
27 Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»
28 Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, - а того ви не знаєте.
29 Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»
30 Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього - не настала бо ще його година.
31 Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»
32 Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити.
33 Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами - і піду до того, хто мене послав.
34 Шукатимете мене - і не знайдете. І де я буду - не зможете прийти.»
35 Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?
36 Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»
37 Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!
38 Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»
39 Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.
40 Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»
41 Інші ж: «Він - Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?
42 Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»
43 І роздор виник із-за нього серед народу.
44 Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.
45 Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»
46 Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»
47 Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести?
48 Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?
49 Та проклятий той народ, що закону не знає!»
50 Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них:
51 «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»
52 Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»
53 І розійшлися кожен до свого дому.