головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр

Переклад Івана Хоменка, Євангелія від Йоана - Розділ 5 читає Ігор Козлов



Аудіо Біблія Українською мовою з субтитрами. Євангелія від Йоана розділ 5 слухати онлайн. Відео Біблія, переклад І. Хоменка

Оздоровлення недужого при Витесді 1-15; Ісус виявляє себе Сином Божим 16-47

1 По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму.
2 А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п'ять критих переходів.
3 Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода:
4 ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, -хоч яка б там була його хвороба.
5 Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років.
6 Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»
7 «Не маю нікого, пане, - одрікає йому недужий, - хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.»
8 Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!»
9 Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день - субота.
10 Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!»
11 А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, - сказав мені, хто мене оздоровив.»
12 Спитали його: «Хто він - той, що сказав тобі: Візьми і ходи?»
13 Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці.
14 Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, - тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.»
15 Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, - Ісус.
16 Ось тому й переслідували юдеї Ісуса: вчинив бо він те в суботу.
17 А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.»
18 За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його - не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові.
19 І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить.
20 Отець бо любить Сина й усе появляє йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить йому, щоб ви дивувалися.
21 Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче.
22 Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь,
23 щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його.
24 Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.
25 Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, - ба, вже й тепер він, - коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши - оживуть.
26 Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі.
27 І владу йому дав суд чинити, він бо - Син Чоловічий.
28 І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують,
29 і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд.
30 Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
31 Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе.
32 Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, - правдиве.
33 Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду.
34 Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися.
35 Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись.
36 Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, - ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав.
37 І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи.
38 І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, - ви бо не віруєте в того, кого він послав.
39 Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, - а й вони свідчать за мене!
40 Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним.
41 Слави не приймаю я від людей.
42 Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога.
43 В ім'я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли.
44 Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте?
45 Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей - ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте.
46 Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він!
47 Не віривши ж його писанням - як моїм словам повірите?»


Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр