|
Слухати Книга Еклезіаста розділ 8 сучасний переклад без музики
Слухати Книга Еклезіаста розділ 8 сучасний переклад з текстом
1 Хто, як не мудрий, може пояснити значення речей? Мудрість людини освітлює її обличчя, і пом’якшує його суворі риси. 2 Ось що я скажу: Заради присяги перед Богом, дотримуйся царських наказів. 3 Не квапся від царя відійти і не наполягай на поганій справі, адже він усе ж зробить те, що лише сам побажає. 4 Адже у слові царя — влада, і хто йому скаже: Що ти робиш? 5 Хто дотримується Заповіді, той не зазнає жодного лиха, бо серце мудрого знає належний час і право. 6 Адже для кожної справи є певний час і належне право, однак численні лиха випадають на долю людини. 7 Та й ніхто не відає, що буде, — бо хто може повідомити, як усе станеться? 8 Адже немає людини, яка мала би владу над вітром, аби вітер стримати, — як ніхто не має влади і над днем смерті, — немає відпустки на війні, і злочин не врятує того, хто його скоїв. 9 Я все це бачив, — навіть у кожну справу вникав серцем, спостерігаючи, що коїться під сонцем, — особливо поки людина владарює над іншою людиною, і заподіює їй лихо. 10 А ще я бачив, як ховають злочинців: після того люди розходяться зі святого місця поховання, — місто забуває про злочини, які ті творили. І це також марнота. 11 Оскільки не спішать здійснювати вирок про покарання за злочини, тому зростає в людей бажання чинити нові злочини. 12 Проте, хоч би грішник сотні разів повторював свої злі вчинки і довго жив, однак я знаю, що по-справжньому щасливими будуть ті, котрі бояться Бога, і в пошані до Нього живуть. 13 А нечестивому не буде щастити, — оскільки він не має Божого страху, — його вік життя промине як тінь. 14 Але на землі можна зауважити ще й таку марноту: іноді з праведними стається лихо, на яке за свої вчинки заслуговували б нечестиві, а з нечестивими трапляється так, як того заслуговують за свої вчинки праведні, — тому я й сказав, що це марнота. 15 Ось чому я похвалив радість, бо нічого кращого для людини під сонцем немає, як тільки їсти, пити і веселитись… Тож нехай це супроводжує її в праці впродовж усього віку життя, яке дає їй Бог під сонцем. 16 Отже, коли я спрямував своє серце, щоб пізнати мудрість й дослідити справи, які діються на землі, навіть не змикаючи своїх очей для сну ні вдень, ні вночі, 17 то, вникаючи в усі Божі діла, я зрозумів, що людині не під силу збагнути всі справи, що відбуваються під сонцем. І як би людина не намагалась, не зможе їх осягнути. Навіть коли якийсь мудрець стверджуватиме, що розуміє, — насправді, він не в змозі всього збагнути. |