Переклад Івана Хоменка, Друга книга Хронік - розділ 26 читає Ігор Козлов



Уззія 1-15; зарозумілість Уззії 16-23

1 І ввесь народ юдейський взяв Уззію, якому було 16 років, і настановив його царем замість його батька Амасії.
2 Він відбудував Елат, повернувши його Юдеї, після того, як цар спочив разом зо своїми батьками.
3 Уззії було 16 років, як став царем, і царював він 52 роки в Єрусалимі. Мати його звалась Схолія, з Єрусалиму.
4 Він чинив угодне в очах Господніх, у всьому так, як чинив Амасія, його батько.
5 Він звертався до Бога, доки жив Захарія, що був навчив його остраху Божого, і доки він звертався до Господа, Бог щастив йому.
6 Він виступив на війну з філістимлянами й розвалив мури Гату, мури Явне та мури Ашдоду й збудував міста коло Ашдоду й ще деінде у філістимлян.
7 Бог допомагав йому проти філістимлян і проти арабів, що жили в Гур-Ваалі, та проти маоніїв.
8 Аммонії платили Уззії данину, і слава про нього дійшла аж до Єгипту, бо він став вельми могутнім.
9 Уззія збудував башти в Єрусалимі над Наріжною брамою, над Долинною брамою й на розі та й укріпив їх.
10 Збудував також башти в пустині, викопав багато ритв, бо мав силу худоби в Шефелі та на полонинах і хліборобів та виноградарів по горах та по селах, бо кохався у хліборобстві.
11 Було в Уззії й озброєне військо, що виходило загонами на війну, за числом їхнього перепису, укладеного писарем Єїелом та урядовцем Масеєю, під проводом Хананії, одного з царських начальників.
12 Усіх голів над батьківськими домами, зарахованих до хоробрих воїнів, було 2600.
13 Під їхньою рукою було військо, 307 500, що виступили до битви з великим завзяттям на допомогу цареві проти ворога.
14 Уззія наготував для них, тобто для всього війська, щитів, списів, шоломів, панцерів, луків та каміння для пращів.
15 Він збудував також в Єрусалимі спритно вигадані майстрами прилади, щоб стояли на баштах та на рогах для того, щоб пускати стріли та велике каміння. І рознеслось ім'я його далеко, бо він лав якусь дивовижну допомогу, так що він став могутнім.
16 Та як він убився в силу, загорділо його серце йому на погибель, і він согрішив проти Господа, Бога свого, бо ввійшов у храм Господній, щоб палити кадило на кадильному жертовнику.
17 За ним увійшов священик Азарія, а з ним 80 Господніх священиків, людей хоробрих.
18 Стали вони проти нього й сказали йому: «Не слід тобі, Уззіє, кадити Господеві; це діло священиків, синів Арона, посвячених на те, щоб кадити. Вийди з святині, бо ти провинився, і не буде тобі за це чести у Господа Бога.»
19 Розсердився Уззія, - в руці ж у нього була кадильниця, щоб кадити, - та саме як він розсердився на священика, з'явилась на його чолі проказа в присутності священиків, у домі Господньому, коло кадильного жертовника.
20 Звернувся до нього первосвященик Азарія й усі священики, аж ось проказа на чолі в нього, й вивели вони його з поспіхом звідти, та й сам він квапився вийти, бо Господь його вразив.
21 Так і був Уззія прокаженим по день своєї смерти. Жив він, як прокажений, в окремому місці, відлучений від Господнього дому. Йотам, його син, був над царським палацом і правив народом краю.
22 Решту дій Уззії, від перших до останніх, списав пророк Ісая, син Амоса.
23 І спочив Уззія зо своїми батьками, й поховали його разом з батьками на полі при царському гробовищі, бо казали: він, мовляв, прокажений. Замість нього став царем його син Йотам.